Уряд планує виділити мізерні кошти для програми "Теплі кредити"

Уряд планує виділити мізерні кошти для програми "Теплі кредити" на 2021 рік, але чи буде вона існувати далі – невідомо.

У проекти державного бюджету на наступний рік не знайшлося місця, а точніше - фінансування, на енергоефективні заходи у житлових будинках. Зокрема, на популярну серед населення програму "теплих кредитів".
Кабмін розглядав можливість її закриття вже цього або в кінці наступного року. І лише після численних виступів фахівців, які працюють на енергоринку, та експертів із питань енергоефективності уряд знайшов на програму 150 млн грн, хоча для задоволення попиту потрібно близько 2 млрд грн на рік. Чому так? Чим завинили успішні "теплі кредити"?

"Теплі кредити": секрет популярності

Свого часу уряд, розуміючи, що в населення немає коштів ані на вартісні заходи з енергоефективності (скажімо, на теплолічильник), ані на значно дешевші нові вікна, вирішив допомогти й водночас стимулювати людей до дій у цьому напрямі. У жовтні 2014 року була запущена державна програма "теплих кредитів", розрахована на населення та ОСББ. Залежно від заходів та енергоефективного обладнання, відшкодування для учасників програми – фізичних осіб – може становити 20% або 35%, а для ОСББ і ЖБК – 40-70%.

"Теплі кредити" стали популярними за короткий строк. А все тому, що програма проста, зрозуміла й за нею можна швидко отримати відшкодування на впровадження енергоефективних заходів, переконані експерти.
І це дало хороші результати. За словами т.в.о. голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Костянтина Гури, за 6 років існування програми держава надала 3,2 млрд грн "теплих кредитів", близько 850 тисяч українців інвестували понад 8,6 млрд грн в енергоефективні заходи.

Проте на поточний рік фінансування програми суттєво зменшили – до 400 млн грн проти 1,1 млрд грн у 2019-му. Хоча, за підрахунками Держенергоефективності, для задоволення попиту потрібно було закласти в бюджет близько 2,2 млрд грн.
З'явилися чутки про згортання програми. Вочевидь, не безпідставні, бо в проекти державного бюджету на 2021 рік "теплих кредитів" не виявилося. Днями в.о. міністра енергетики Ольга Буславець передала до Верховної Ради перелік нагальних потреб ПЕК і сфери енергоефективності в коштах Держбюджету-2021. Першою в цьому списку була зазначена програма "теплих кредитів". Для неї профільне міністерство просило виділити 150 млн грн. Водночас голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас висловився проти використання коштів програми для ОСББ під час публічної дискусії "Реформа енергоефективності в Україні та міжнародний досвід енергомодернізації багатоповерхових будинків". Зокрема він сказав, що в "теплих кредитах" для ОСББ немає сенсу. Мовляв, програма створює зайву конкуренцію і свідчить про неефективність використання державних і донорських грошей.

"Остаточний варіант державного бюджету на 2021 рік повинен чітко вказати, що програма "теплих кредитів" для ОСББ продовжуватись не буде", – зазначив представник ЄС.

Цікаво, що Міністерство розвитку громад і територій України оприлюднило два сценарії розвитку ситуації із "теплими кредитами". Перший передбачає, що 2021 рік стане перехідним, а з 2022-го в "Україні" залишиться лише програма "Енергодім" Фонду енергоефективності. Відповідно до другого сценарію, "теплі кредити" зникнуть вже цього року, отже з 2021-го "Енергодім" стане єдиною доступною програмою для власників житла, за якою можна буде частково відшкодувати витрати на енергоефективні заходи у своєму будинку.

"Проект бюджету-2021 показав, що ні на "теплі кредити", ні на Фонд енергоефективності уряд не передбачив коштів на наступний рік, засвідчивши одну проблему – обидва механізми залежать від політичної волі й обидва вразливі, як тільки там закінчуються гроші", – констатував Олексій Корчміт.

Проте в останній день вересня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду заявив, що Кабмін таки внесе у проект держбюджету на наступний рік 150 млн грн. на "теплі кредити".

Опитані нами експерти переконані в тому, що згортати програму "теплих кредитів" на даному етапі неприпустимо. Вони погоджуються, що вона має певні мінуси, зокрема відсутність верифікації, однак маючи достатнє фінансування та бажання, її можна додати до процедури. Закриття ж програми може залишити 75% багатоквартирних будинків без допомоги держави. Це означає, що мешканці, які живуть у них, зможуть здійснювати енергоефективні заходи лише за власні кошти. Отже, масової енергомодернізації не відбудеться. Якщо ж у новому держбюджеті на програму таки виділять зазначені прем'єром 150 млн грн, то їх вистачить лише на 1-1,5 місяця, тобто за дуже великого потенціалу ефект від програми цього року буде, на жаль, мінімальним.
Джерело «Українська енергетика»