Хоча економічна ситуація в липні була на такому ж рівні, як і в червні, найбільший песимізм в Польщі панує серед будівельних компаній. У Німеччині, натомість, відбувається хвиля відмови від багатьох будівельних проектів.

Згідно з останніми даними Центрального статистичного управління Польщі ( GUS ), загальний показник економічного клімату (NSA) знаходиться на нижчому або близькому рівні, ніж той, що був представлений минулого місяця. Проте виявилося, що найбільш песимістично налаштовані компанії в галузях промислової переробки (НДА -15,6) і будівництва (НДА -15,2).


 


     У липні суб’єкти будівельної сфери також найбільше постраждали від наслідків війни в Україні та її впливу на їх господарську діяльність – 25,8 відсотка. респонденти назвали їх серйозними. Будівельна галузь найчастіше вказувала на зростання витрат (цей фактор зазначили 84,1% респондентів) та збої в ланцюзі постачання (50,9% вказівок респондентів).

    У Німеччині настрої в будівництві також не дуже хороші. Там ще багато скасованих будівельних проектів, і відсоток постраждалих від цього компаній залишається високим. У липні 11,5 відс. будівельні компанії відчули наслідки скасованих проектів , коли в червні цей відсоток становив 12,3 відсотка. Дані Ifo також показують, що причинами цього є зростання вартості будівництва, високі відсоткові ставки та скорочення можливостей фінансування проектів. З квітня в Німеччині фіксується хвиля відмови від будівельних проєктів.


А що відбувається в Україні


     Зрозуміло, що в порівнянні з першим кварталом, незважаючи на війну, у другому кварталі деяке зростання будівельної активності є. Оцінити його досить важко, особливо на фоні втрат, які понесла країна за практично півроку відкритої військової агресії зі сторони росії. 

Збитки інфраструктури України від війни станом на 8 серпня 2022 року KSE Institute оцінив у $110,4 млрд, водночас за минулий тиждень оцінка збитків зросла на $2,1 млрд.

За оцінками експертів проєкту "Росія заплатить", мінімальні потреби у відновленні зруйнованих активів за останній тиждень зросли на $3 млрд і на сьогодні становлять $188 млрд.

Найбільше за тиждень зросла оцінка збитків інфраструктурі – на $1,8 млрд, до $33,4 млрд, що пов'язано з отриманням командою проєкту детальної інформації від Мінінфраструктури про пошкоджені та зруйновані мости.

Унаслідок бойових дій пошкоджено або зруйновано 304 мости та мостові переправи на $1,8 млрд.

Оновлені дані надійшли і від Міністерства розвитку громад та територій, у результаті чого оцінка збитків сфер культури, туризму та спорту зросла на $0,4 млрд – до $1,3 млрд через збільшення кількості пошкоджених та зруйнованих об'єктів.


     Однак найбільшими є збитки в частині житлових будівель - $47,8 млрд.



 Зруйновано та пошкоджено щонайменше 131,3 тис. будівель, з яких 15,2 тис. – багатоквартирні... Прямі збитки від руйнування багатоповерхівок становлять $42,3 млрд, і ще $5,4 млрд збитків завдано власникам приватних будинків.

Загалом від початку війни пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 15,3 тис. багатоповерхівок, 115,9 тис. приватних будинків, 388 підприємств, 43,7 тис. одиниць сільськогосподарської техніки, 1991 магазин, 511 адмінбудівель, 106,1 тис. легкових авто, 764 дитсадки, 934 медзаклади, 634 культурні споруди, 119 об'єктів соціальної сфери.

     Станом на 8 серпня сума непрямих втрат галузей зросла на $0,3 млрд - до $129,1 млрд. 

Найбільша частка непрямих втрат унаслідок повномасштабної війни, розпочатої Росією, у сфері промисловості - $29,8 млрд. На другому місці за обсягами непрямих втрат агропромисловий комплекс і земельні ресурси — $23,4 млрд, а ще $18,2 млрд — непрямі втрати інфраструктури.

    Зростання суми мінімальної потреби у відновленні зруйнованих активів за останній тиждень на $3 млрд пов'язане зі збільшенням кількості зруйнованих та пошкоджених об'єктів інфраструктури та сфер культури, туризму та спорту, які потребують відновлення. Зокрема, на відновлення зруйнованих та пошкоджених об'єктів інфраструктури вже сьогодні потрібно щонайменше $44,6 млрд, а потреби у відновленні культурних, туристичних та спортивних споруд зросли на $0,7 млрд і становлять $2,3 млрд.

Ось такі сумні цифри маємо по Україні.