Треба звернути увагу на два аспекти. По-перше, на положення віконного блоку в стіні. Ще один дуже важливий аспект – забезпечення повітронепроникності огорожі, що важко перевірити пізніше.

 

Теоретично все зрозуміло: огородження будівлі має відповідати вимогам щодо теплоізоляції та звукоізоляції, стійкості до опадів, повітряної ізоляції і дифузії. Це можливо, коли це стосується всіх елементів огорожі. Якщо стіни і сучасні віконні блоки відповідають цим вимогам, справа зі з’єднаннями між цими двома елементами значно ускладнюється. Вони відрізняються один від одного не тільки фізичними властивостями, а й ступенем теплопровідності. Коли ми порушуємо ці параметри, наприклад під час термомодернізації, варто чекати неприємних наслідків у вигляді збитків.

Треба звернути увагу на два аспекти. По-перше, на положення віконного блоку в стіні. Якщо ми встановлюємо його в одношарову зовнішню стіну ззовні (монтуємо впритул до зовнішнього боку неізольованої стіни), тепле вологе повітря з приміщення напряму контактуватиме з холодною поверхнею стіни з боку приміщення (найуразливіші – кухня та ванна кімната, а також кімнати з неефективною вентиляцією). Унаслідок підтримання надто високого рівня відносної вологості або, навпаки, стану постійної та тривалої конденсації водяної пари на охолоджених стінах з’являється добре видима смуга плісняви на віконному отворі паралельно до віконного блоку.

У технічній літературі вказується, що десь температура поверхні віконного отвору надто низька (вимога: температурний коефіцієнт f Rsi ≥ 0,72 і де мало б розташовуватися з’єднання теплоізоляційного шару віконного блоку зі стіною). Щоб уникнути цього, доцільно розрахувати положення віконного блоку у віконному отворі (ізотерми з визначенням рівня вологості).

 

Видимий хід ізотерми 13 °С.
Смуга цвілі вказує, де треба було монтувати віконний блок

 

Під час термомодернізації цьому аспекту приділяється недостатньо уваги або він взагалі ігнорується. Особливо тоді, коли планується одночасно замінити віконний блок і теплоізоляцію зовнішньої стіни, але відбувається це несинхронно. Інвестор не усвідомлює, що термомодернізація, розділена на кілька етапів, сильно розтягнутих у часі, може мати негативні наслідки. Найкритичніші точки насамперед розташовані між перемичкою і нижнім з’єднанням віконного блоку зі стіною (див. рис.).

Ще один дуже важливий аспект – забезпечення повітронепроникності огорожі, що важко перевірити пізніше. Особливо складним виглядає це в з’єднанні віконного блоку зі стіною, де часто стикаються кілька ущільнювальних матеріалів. Після завершальної стадії оброблені, але пошкоджені місця не проглядаються, але саме через них усередину потрапляє вологе повітря з приміщення, що конденсується всередині віконного зазору. Волога знижує ефективність термоізоляції, проникає в сусідні будівельні матеріали та за сприятливих умов може призвести до появи цвілі.

Для розв’язання проблеми постійного скупчення вологи на з’єднанні віконного блоку зі стіною необхідно обмежити проникнення вологого теплого повітря з приміщення у віконний зазор. Водночас необхідно подбати про те, щоб волога, яка збирається в зазорі, у міру появи з боку приміщення могла виходити на вулицю (принцип: усередині щільніше, ніж зовні). Як це виглядає зовні, показано на ілюстрації.

Приклади були створені на основі вимог, що містяться в керівництві RAL (усередині повітронепроникний шар, що сповільнює дифузію водяної пари; зовні, тобто у зовнішній ізоляції, – шар, відкритий для дифузії водяної пари, стійкий до впливу опадів та атмосферних умов; усередині – шар термічної та акустичної ізоляції), які були виконані з використанням перевірених на практиці стрічок, мембран, пін і герметиків. Усі ці герметизуючі матеріали мають бути довговічними і правильно підібраними, щоб забезпечити функціональність з’єднання віконного блоку зі стіною, дозволяючи водяній парі розсіюватися назовні.

Необхідною умовою для правильної і тривалої роботи є хороший зв’язок між усіма особами, залученими до будівельних робіт, починаючи від ретельного і детального планування. Тому перекладати повну відповідальність на команду, відповідальну за фізичний монтаж віконних блоків, не можна, оскільки проблема часто полягає у відсутності обґрунтованого рішення на етапі планування. Установник віконних блоків на будмайданчику має ретельно з’єднати відповідним чином підібрані в комплект вироби. Найменшим ризик є там, де застосовується повна система герметизації з’єднувального шва. Проте монтажники роблять помилки. Часто стрічки, призначені тільки для внутрішнього або тільки длґ зовнішнього використання, плутають, тож волога не тільки не може вийти назовні, а й збирається на внутрішньому боці зовнішньої стрічки (стрічки з постійним коефіцієнтом Sd). Правильне виконання завдання полегшує використання герметизуючих стрічок зі змінним коефіцієнтом Sd`, тому не має значення, де ми розміщуємо стрічку – усередині або зовні з’єднувального шва.

Суперечки щодо професійних концепцій та їхні значення

Поняття щільності «поверхневої» (EN12114) і «дифузійної» (DIN 4108-3) герметичності звалюють до однієї купи або просто не розуміють їхнього значення. Проєктувальники, не кажучи вже про підрядників, не завжди усвідомлюють, що повітронепроникність відноситься до конвекції зсередини назовні, що означає, що повітря з приміщення проникає через нещільності в зовнішню оболонку будівлі, що призводить до проникнення вологи в конструкцію. Плутанина стає ще більшою, коли пояснюється, що функція затримки конденсації водяної пари відноситься до дифузії вологи до елемента будівництва (матеріалу), а процес цей йде набагато повільніше, ніж конвекція.

 

Рис. 1. Перебіг ізотерми 10 °С і 13 °С при з’єднанні віконного блоку зі стіною при різному розташуванні віконного блоку (зовні стіни (1), посередині (2), усередині стіни (3))

Навіть при максимально глибокому розташуванні віконного блоку в периметр неутепленої одношарової стіни може утворитися місток холоду. Передбачуваний результат – пліснява у віконній ніші.

 

 

Рис. 2. Приклади рішення багатошарового монтажу для різних віконних конструкцій у площині стіни і в теплоізоляційному шарі

 

Навіть при максимально глибокому розташуванні віконного блоку в периметр неутепленої одношарової стіни може утворитися місток холоду. Передбачуваний результат – цвіль у віконній ніші.

Якщо ви цим не нехтуєте, ви можете повністю контролювати цей фізичний процес за умови правильної герметизації з’єднувального шва.

Внутрішній шар шва має бути герметичним і виконаним із використанням технології уповільнення процесу проникнення водяної пари в шов. Крім того, ущільнення віконного блоку зсередини має бути принаймні таким самим стійким до дифузії водяної пари та затримувати її конденсацію, як і суміжні будівельні елементи. Тому внутрішній шар шва загалом не повинен бути абсолютно паронепроникним.

Нижнє з’єднання віконного блоку зі стіною

Ще одна проблема пов’язана безпосередньо з ходом робіт на будівництві. Нижнє з’єднання віконного блоку зі стіною виконується в той час, коли теплоізоляція ще не встановлена, і отже підвіконня ще немає. Насамперед, коли віконний блок встановлюється в площині теплоізоляції, тобто на зовнішню площину стіни, існує великий ризик, що конструкція буде пошкоджена.

Як правило, з’єднання віконного блоку зі стіною треба розглядати як місце особливої важливості. Незважаючи на те що виробники віконних блоків постійно оптимізують свої профілі, у місці з’єднання підвіконня зі стіною знаходяться здебільшого лише тоненькі стикувальні планки для підвіконня, які жодною мірою не досягають рівня ізоляції віконного профілю. Тобто деталь призводить до утворення містка холоду в місці з’єднання з підвіконням. Це дуже добре видно на термограмах, де вузлові з’єднання з підвіконням завжди так красиво «світяться».

 

Рішенням можуть бути, наприклад, ізоляційні профілі з XPS (рис. 3).

 

Безпечне встановлення в цьому відношенні забезпечується системами на основі пуренітових монтажних профілів, які встановлюють у подальшій площині теплоізоляції будівлі й утримують віконні блоки в правильному положенні. Вони здатні згладити хід ізотерм і в такий спосіб значно знизити ризик виникнення містків холоду під час з’єднання віконного блоку і стіни.

З’єднання віконного блоку зі стіною, а також проблеми, пов’язані з появою плісняви, є складними питаннями, тому не дивно, що залежно від проєкту можуть виникнути конкретні запитання, на які немає готових відповідей, або навіть більше – хотілося б почути експертну думку зі сторони. У таких випадках корисними можуть бути виробники ізоляційних систем.

Спочатку планування, потім виконання

Боротьба із цвіллю – це боротьба з вологістю. Безпечні будівлі створюються при комплексному розгляді процесу будівництва: зведення стін, утеплення, встановлення віконних блоків, вентиляція. Віконні стики мають бути герметичними, зовні стійкими до впливу опадів, а всередині – теплоізольовані. Тут на перший план виходять герметичність і запобігання утворенню містків холоду. Якщо температура поверхні вище критичного значення (fRsi ≥ 0,72), ми в безпеці.

Виробники пропонують продукт і систему, які підходять практично для будь-якого типу будівельних завдань. Якщо не вистачає знань або впевненості, краще запитати у тих, хто займається такими справами щодня. Поки будівля залишається без пошкоджень, репутація фахівця бездоганна.

Підбиття підсумків

Погано вбудований навіть найкращий віконний блок не забезпечить експлуатаційних параметрів, які консультанти з продажу віконних блоків щодня презентують потенційним покупцям на етапі ухвалення рішення про покупку. Віконний блок не функціонує як окремий будівельний продукт, а комерційна угода фактично стосується послуги монтажу – з’єднання віконного блоку зі структурою будівлі. Тому для збереження експлуатаційних властивостей віконного блоку не тільки в початковий період його встановлення, а й упродовж усього терміну служби дуже важливим є питання правильного монтажу, який називають також багатошаровим або герметичним.

Вимоги до монтажу такого типу були включені в постанову міністра інфраструктури Польщі від 12 квітня 2002 року з питання технічних умов, яким повинні відповідати будівлі та їх розташування. У контексті правильного монтажу віконного блоку, і зокрема ізоляції з’єднувального шва на стику віконного блоку зі стіною, в ній йдеться про повітропроникність, водонепроникність і мінімальну температуру на внутрішній поверхні стіни, за якої ризик утворення конденсату виключається. Конденсат на охолодженій стіні приміщення є прямою причиною появи цвілевих грибів. Це дуже несприятлива ситуація для людей, які регулярно користуються приміщеннями, а особливо дітей і осіб, схильних до алергії.

Правильний монтаж віконних блоків відокремлює зовнішній клімат від клімату, який панує всередині об’єкта, що дає змогу насолоджуватися тишею, але насамперед унеможливлює втрату тепла, що безпосередньо впливає на розмір рахунків за опалення у бік їх зменшення.

Kонтакти в Україні:
Tел.: +38 067 287 07 37
E-mail: Ruslan.Zoria@tremcocpg.com
  illbruck Ukraine