Уряд підтримав ініціативу щодо запровадження щонайменше 10-річної гарантії на якість нових об’єктів нерухомості. Якщо зміни будуть ухвалені, власники квартир у новобудовах отримають значно більше можливостей вимагати усунення недоліків. Але виникає важливе для віконної галузі питання: що саме вважатиметься гарантійним недоліком вікон і хто нестиме відповідальність за нього?

Для цього планують внести зміни до Цивільного кодексу та законів «Про регулювання містобудівної діяльності» і «Про захист прав споживачів».

Хто відповідатиме за недоліки

Протягом гарантійного строку за якість об'єкта відповідатиме замовник будівництва або його правонаступник.

Якщо власник виявить недоліки, які впливають на можливість нормально експлуатувати нерухомість, він зможе вимагати їх усунення. Якщо власник буде змушений зробити ремонт власним коштом, замовник будівництва має компенсувати понесені витрати.

Нові правила планують поширити на завершені об'єкти, прийняті в експлуатацію. Водночас з-під дії гарантії пропонується вивести об'єкти, збудовані на підставі будівельного паспорта, а також окремі об'єкти класу наслідків СС1, роботи на яких виконувалися господарським способом.

Як працюватиме гарантія

Механізм передбачає кілька послідовних етапів:

  • власник повідомляє замовника про виявлені недоліки;
  • їхній вплив на експлуатаційну придатність підтверджує сертифікований фахівець за результатами обстеження;
  • замовник протягом 30 днів має запропонувати спосіб та строки усунення проблеми або надати обґрунтовану відмову;
  • власник протягом 7 днів погоджує запропонований варіант або відмовляється від нього;
  • після погодження замовник усуває недоліки у визначені строки.

Власник також матиме право самостійно організувати ремонт або залучити інших фахівців. У такому разі замовник будівництва має повністю компенсувати документально підтверджені витрати.

А що буде з вікнами?

Для віконної галузі ця тема особливо цікава.

Вікна є невід’ємною частиною огороджувальної конструкції будинку, а їхні характеристики безпосередньо впливають на комфорт та експлуатаційні властивості житла: теплоізоляцію, повітропроникність, водонепроникність, звукоізоляцію, безпеку та довговічність.

При цьому нормативна ситуація щодо самих вікон за останні роки суттєво змінилася.

ДСТУ Б В.2.6-15:2011 «Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні. Загальні технічні умови» втратив чинність 1 лютого 2021 року. Його замінив ДСТУ EN 14351-1:2020, який став чинним з цієї ж дати.

Старий стандарт містив окремий розділ «Гарантії виробника», а також цілий комплекс конкретних технічних вимог до віконних блоків. Зокрема, в ньому були визначені показники повітропроникності, водонепроникності, звукоізоляції, опору вітровому навантаженню, безвідмовності тощо.

Сьогодні виробник і замовник вікон фактично повинні орієнтуватися на чинні нормативні документи, договірні умови, документи щодо оцінки відповідності та загальні норми законодавства про захист прав споживачів.

І саме тут виникає цікаве питання.

Якщо в новобудові через кілька років починають продувати вікна, з’являється конденсат, промерзають укоси або виникають проблеми з фурнітурою — це гарантійний недолік самої квартири?

На перший погляд відповідь очевидна: якщо проблема заважає нормальній експлуатації житла, власник повинен мати можливість вимагати її усунення.

Але на практиці необхідно буде встановити причину дефекту.

Наприклад, продування може бути пов’язане з самим віконним блоком, неправильним регулюванням фурнітури, монтажним швом, порушенням технології монтажу, деформацією конструкції будинку або навіть неправильними умовами експлуатації.

І ось тут 10-річна гарантія на новобудову може стати не кінцевою відповіддю, а лише початком нового етапу дискусії.

Хто відповідатиме за вікно — забудовник, виробник чи монтажник?

Якщо запропоновані урядом зміни будуть реалізовані, ключовим питанням стане розмежування відповідальності між учасниками ланцюга.

Адже у новобудові кінцевий покупець зазвичай не обирає виробника вікон, профільну систему, склопакет, фурнітуру чи технологію монтажу.

Це рішення приймається ще на етапі проєктування та будівництва.

Тому для власника квартири логічним є звернення саме до замовника будівництва, а вже він, у свою чергу, має розбиратися з виробником вікон, монтажною організацією або іншим підрядником.

Саме такий підхід і закладений у запропонованій урядом моделі: протягом гарантійного строку за якість об’єкта відповідатиме замовник будівництва або його правонаступник.

Чи означатиме це 10-річну гарантію саме на вікна?

Поки що — ні.

Урядова ініціатива стосується якості нового об’єкта нерухомості в цілому, а не встановлення окремого 10-річного гарантійного строку на віконні конструкції.

Тому після прийняття відповідних законодавчих змін важливо буде побачити, як саме вони визначатимуть поняття недоліків об’єкта, порядок їх підтвердження та відповідальність за окремі конструктивні елементи.

Для віконної галузі це може стати принциповим моментом.

Адже сьогодні покупець квартири в новобудові фактично отримує вікна як частину вже готового об’єкта і далеко не завжди має інформацію про те, хто їх виготовив, за якими технічними характеристиками вони були замовлені, хто їх монтував та які гарантійні зобов’язання на них поширюються.

Тому майбутня 10-річна гарантія на новобудови може поставити перед ринком просте, але дуже важливе питання:

якщо держава гарантує власнику можливість вимагати усунення недоліків нової квартири протягом десяти років, то яким чином ця гарантія працюватиме щодо вікон, які є однією з найважливіших частин огороджувальної конструкції будинку?

І, можливо, саме зараз варто почати формувати чіткі правила відповідальності за вікно як готовий будівельний виріб — від технічних характеристик і виробництва до монтажу та фактичної експлуатації.

Матеріал підготував Олег Кесслер