Ініціатори проєкту «City of Glass» в Київській області запрошують європейські компанії розміщувати суміжні виробництва поруч із запланованим заводом флоат-скла. Серед потенційних напрямів — виробництво скла з покриттями, скловолокна та композитних матеріалів.
Від виробництва скла до промислового кластера
27 жовтня 2026 року британське галузеве видання Glass International повідомило, що проєкт «City of Glass» в Березані Київської області шукає європейських партнерів для створення промислового кластера навколо запланованого виробництва флоат-скла.
Ініціатива передбачає не лише випуск листового скла, а й розміщення поруч підприємств, які використовуватимуть його як сировину для подальшої переробки.
Серед потенційних учасників кластера — виробники скла з функціональними покриттями, скловолокна та композитних труб, оператори з переробки склобою, логістичні компанії й постачальники енергії.
Така модель промислового парку має об'єднати виробничі процеси на одному майданчику, скоротити логістичні витрати та створити умови для формування локальних виробничих ланцюгів.
Скло з покриттями — один із перспективних напрямів
Особливий інтерес для віконної галузі становить можливість організації виробництва скла з функціональними покриттями, зокрема низькоемісійного Low-E та сонцезахисного скла.
За даними Glass International, український ринок скла з покриттями оцінюється приблизно у 7 млн м² на рік і залежить від імпорту.
Поява такого виробництва в Україні могла б створити додаткові можливості для виробників склопакетів та інших переробників скла. Локальна пропозиція потенційно скоротила б логістичний ланцюг постачання, а також могла б розширити доступність продукції з різними характеристиками.
Однак сам факт розміщення виробництва в Україні не гарантує нижчих цін. Конкурентоспроможність залежатиме від вартості енергії, технологічного обладнання, сировини, масштабів виробництва та комерційної політики майбутнього виробника.
Крім того, проєкт передбачає залучення підприємств, що випускатимуть скловолокно, композитні труби та іншу продукцію. Ще один напрям — організація збирання й переробки склобою.
Що відомо про інфраструктуру
У 2026 році повідомлялося про завершення робіт із зовнішньої електроінфраструктури індустріального парку та його приєднання до електричних мереж потужністю 10 МВт. Розвиток газової інфраструктури також передбачений проєктом.
Це важливі підготовчі кроки, проте їх не слід ототожнювати з готовністю майбутнього скловарного виробництва до запуску.
Для підприємства такого типу важливі не лише номінальна потужність електричного приєднання, а й надійність енергопостачання, доступність необхідних енергоресурсів та технічні рішення на випадок тривалих перебоїв.
В умовах російських атак на українську енергетичну інфраструктуру ці питання мають особливе значення. Саме по собі приєднання до електромережі не гарантує, що підприємство зможе безперервно отримувати необхідну потужність за будь-яких умов.
У доступних публікаціях недостатньо інформації, щоб оцінити готовність усіх систем, необхідних для роботи майбутнього заводу, або визначити, які саме рішення забезпечуватимуть безперервність виробництва.
Коли може з'явитися перше скло
За інформацією Glass International, заявлена проєктна потужність майбутнього заводу становить 600 тонн скла на добу. Перше скло планують отримати у грудні 2028 року, а вихід на повну потужність очікується у квітні 2029-го.
Ще у 2025 році повідомлялося про підготовчі та будівельно-монтажні роботи, а також про залучення підрядників і замовлення частини обладнання.
Водночас доступні матеріали не дають змоги незалежно встановити нинішній ступінь готовності основних виробничих споруд і скловарної печі. Тому зазначені дати варто розглядати як плани ініціаторів проєкту, а не як гарантовані строки початку випуску продукції.
Пошук європейських партнерів для суміжних виробництв також не означає, що відповідні інвестиційні угоди вже укладені або що всі майбутні підприємства забезпечені фінансуванням.
Що це означає для українського ринку
Україна залежить від імпорту листового скла, тому поява власного виробництва флоат-скла могла б мати значення для всієї галузі — від виробників склопакетів до підприємств, які випускають архітектурне скло з функціональними покриттями.
Проте між заявленою концепцією промислового кластера та його фактичним створенням залишається низка етапів. Для реалізації такого проєкту необхідні значні капіталовкладення, технологічне обладнання, підготовлена інфраструктура та надійне енергопостачання.
Запрошення європейських виробників до співпраці свідчить про намір розвивати ширший промисловий кластер навколо майбутнього виробництва скла. Наскільки ця концепція перетвориться на реальні виробничі потужності, покажуть конкретні інвестиційні угоди, перебіг будівництва та подальша підготовка інфраструктури.
Для українського ринку це потенційно важливий проєкт, однак його перспективи варто оцінювати за фактичними результатами, а не лише за заявленими планами.
За матеріалами Glass International та українських галузевих видань.
Автор публікації Олег Кесслер
Фото: Еталонний завод CTIEC такого ж зразка, як і запланований завод «Березань».