Єврокомісія запропонувала нові правила публічних закупівель у ЄС. У тендерах можуть посилити роль якості та екологічних характеристик продукції, а для європейських компаній передбачити додаткові переваги. Для українських виробників світлопрозорих конструкцій це може стати серйозним викликом.
9 вересня 2026 року Європейська комісія оприлюднила пропозицію нового Public Procurement Act (PPA) — законодавчого акту, який має модернізувати правила державних закупівель у Європейському Союзі.
Державні закупівлі мають величезне значення для європейської економіки — на них припадає близько 15% ВВП ЄС. Тому запропоновані зміни можуть вплинути не лише на державний сектор, а й на виробників будівельних матеріалів, вікон, скла, фасадних систем та іншої продукції.
Ціна вже не буде єдиним аргументом
Одна з головних пропозицій Єврокомісії — посилити роль критеріїв якості при виборі переможця тендеру.
Зокрема, технічні, екологічні та інші якісні характеристики продукції мають отримувати щонайменше 30% ваги при оцінюванні пропозиції.
Для виробників скла це особливо важливо. Енергоефективне, сонцезахисне, спеціальне та інше функціональне скло часто коштує дорожче за стандартну продукцію, але дозволяє отримати кращі характеристики готової конструкції та будівлі в цілому.
Таким чином, у державних закупівлях ЄС поступово може змінюватися сама логіка вибору: не просто «хто дешевше», а «що замовник отримує за свої гроші».
Європейським компаніям можуть надати перевагу
Але для українського віконного ринку значно цікавішим є інший аспект запропонованих змін.
Новий підхід передбачає можливість застосування принципу European preference — переваги для європейських постачальників у певних категоріях державних закупівель.
Зокрема, запропоновані правила дозволяють обмежувати доступ до окремих закупівель для операторів із третіх країн, якщо з відповідною країною немає угоди про взаємний доступ до державних закупівель. В інших випадках європейським пропозиціям може надаватися перевага. При цьому правила мають враховувати міжнародні зобов’язання ЄС.
І саме тут виникає питання для українських виробників.
Що це означає для українських виробників СПК?
Безпосередньо для української скляної промисловості ця ініціатива має обмежене значення: виробництва листового float-скла в Україні немає, тому українські виробники світлопрозорих конструкцій повністю працюють з імпортною сировиною.
А ось виробники вікон та інших світлопрозорих конструкцій можуть зіткнутися з принципово іншою ситуацією.
Навіть якщо українське підприємство виготовляє продукцію за європейськими стандартами, використовує європейський профіль, фурнітуру та скло, має необхідні сертифікати і пропонує конкурентну ціну, це не робить його європейським виробником.
Якщо конкретний державний тендер передбачатиме обмеження для компаній із третіх країн, українська компанія може просто не отримати доступу до нього.
Тобто проблема може виникнути ще до порівняння ціни, технічних характеристик чи якості вікон.
І це особливо важливо для України, яка розглядає європейський ринок як один із перспективних напрямків для експорту та розвитку власного виробництва.
Чи стане це проблемою для українських компаній?
Поки що робити остаточні висновки зарано. Це лише законодавча пропозиція Єврокомісії, яка ще має пройти подальший розгляд і переговори на рівні Європарламенту та Ради ЄС. Остаточні положення можуть відрізнятися від запропонованого варіанту.
Але сам напрямок змін показовий.
Європейський Союз хоче, щоб державні кошти враховували не тільки ціну продукції, а й якість, екологічність, стійкість ланцюгів постачання та інтереси європейської промисловості.
Для українських виробників СПК це означає, що вихід на європейський ринок може вимагати не тільки відповідності EN-стандартам та конкурентної ціни.
Постає ще одне питання: на яких умовах український виробник взагалі зможе конкурувати за європейські державні замовлення?
І це вже питання не про скло.
Це питання про майбутнє українського виробництва вікон та дверей на європейському ринку.
Матеріал підготував Олег Кесслер
фото Glass for Europe