Європейська скляна промисловість знову опинилася в центрі уваги після того, як Glass for Europe оприлюднила свою реакцію на пропозиції Європейської комісії щодо вдосконалення системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (EU ETS).

На перший погляд, тема здається суто екологічною. Проте насправді йдеться про рішення, які вже найближчими роками можуть вплинути на собівартість виробництва листового скла, ціни на склопакети та конкурентоспроможність усієї європейської віконної галузі.

Що таке ETS і чому про неї знову заговорили

EU ETS (Emissions Trading System) — це європейська система торгівлі квотами на викиди CO₂, яка працює вже понад двадцять років. Її принцип простий: великі промислові підприємства повинні оплачувати свої викиди парникових газів.

Для цього вони отримують або купують спеціальні квоти. Якщо підприємство викидає більше CO₂, ніж дозволяє наявний обсяг квот, воно змушене докуповувати їх на ринку.

Саме тому ETS давно стала одним із факторів, що впливають на собівартість продукції енергоємних виробництв.

А виробництво флоат-скла належить саме до таких.

Чому виробництво скла настільки залежить від ETS

Скловарна піч — це безперервне виробництво.

Температура всередині печі перевищує 1500 °C, а сама піч працює цілодобово протягом 12–20 років без зупинки. Для цього необхідні величезні обсяги природного газу або електроенергії, а відповідно — значні викиди CO₂.

Саме тому виробники скла входять до переліку галузей, які найбільше залежать від політики Європейського Союзу щодо декарбонізації.

Що пропонує Європейська комісія

Останні пропозиції Єврокомісії спрямовані на те, щоб зробити систему ETS більш передбачуваною для європейської промисловості.

Серед ключових ідей:

  • поступове коригування механізму безкоштовного розподілу квот; 
  • збереження підтримки для енергоємних виробництв, які реально інвестують у скорочення викидів; 
  • використання коштів від продажу квот для модернізації промисловості та впровадження низьковуглецевих технологій. 

Іншими словами, Брюссель намагається одночасно досягти двох цілей: зменшити викиди та не допустити втрати конкурентоспроможності європейських виробників.

Чому Glass for Europe закликає до обережності

У своїй заяві асоціація наголосила, що підтримує кліматичні цілі ЄС, однак попереджає: надто швидке скорочення безкоштовних квот може поставити виробників у складне становище.

Проблема полягає в тому, що промисловість поки не має універсальних технологій, які дозволили б швидко перейти до майже безвуглецевого виробництва скла.

Сьогодні галузь лише тестує нові рішення:

  • електрифікацію скловарних печей; 
  • використання водню; 
  • комбіновані джерела енергії; 
  • технології уловлювання та зберігання CO₂; 
  • збільшення частки вторинного скла (склобою) у виробництві. 

Усі ці технології потребують величезних інвестицій, а більшість із них ще не готова до масового промислового використання.

Саме тому Glass for Europe вважає, що темпи посилення екологічних вимог повинні відповідати реальним технічним можливостям галузі.

Мільярдні інвестиції вже стали новою нормою

Практично всі провідні виробники листового скла вже реалізують масштабні програми модернізації.

AGC інвестує у низьковуглецеве виробництво та електрифікацію окремих процесів.

Saint-Gobain активно розширює використання відновлюваної електроенергії та вторинної сировини.

Guardian Glass працює над скороченням енергоспоживання та цифровою оптимізацією виробництва.

Şişecam реалізує програму декарбонізації своїх європейських заводів.

NSG Group також спрямовує значні кошти на зменшення вуглецевого сліду своєї продукції.

Для всіх цих компаній екологічна трансформація вже давно перестала бути маркетинговим проєктом і стала питанням конкурентоспроможності.

Чи подорожчає листове скло

Найімовірніше — так.

Навіть якщо сама реформа ETS буде помірнішою, ніж очікувалося, головний тренд не зміниться.

Європейські виробники продовжуватимуть вкладати сотні мільйонів євро у модернізацію підприємств.

Ці інвестиції неминуче впливатимуть на собівартість продукції.

Для виробників склопакетів це означає поступове збільшення вартості одного з головних компонентів готового виробу.

При цьому основним фактором зростання цін стане вже не енергетична криза, як це було у 2022–2023 роках, а необхідність фінансувати екологічну модернізацію виробництва.

Що це означає для української віконної галузі

Для України ця тема значно важливіша, ніж може здатися.

Після втрати більшості власних потужностей із виробництва листового скла український ринок значною мірою залежить від імпортної продукції.

Саме тому будь-які зміни собівартості виробництва у Європі досить швидко відображаються і на вартості скла для українських виробників склопакетів.

Якщо європейські заводи будуть змушені більше інвестувати в декарбонізацію, це поступово впливатиме і на український ринок.

При цьому варто враховувати ще один фактор.

Європейські виробники дедалі більше переходять від конкуренції ціною до конкуренції технологіями.

Низьковуглецеве скло, продукція з екологічною декларацією (EPD), цифрові паспорти продукції та підтверджений вуглецевий слід поступово стають новими вимогами великих будівельних проєктів.

Українським виробникам, які працюють або планують працювати з європейськими замовниками, доведеться адаптуватися до цих правил.

Коментар «Віконного консалтингу»

Реформа ETS — це не просто чергові зміни екологічного законодавства Європейського Союзу.

Фактично ми спостерігаємо початок нового етапу розвитку всієї будівельної індустрії, коли конкурентною перевагою стає не лише якість продукції, а й спосіб її виробництва.

Для виробників листового скла це означає мільярдні інвестиції у модернізацію. Для виробників вікон — поступове зростання вимог до комплектуючих, прозорості ланцюга постачання та екологічних характеристик продукції.

Для українського ринку цей процес також матиме наслідки. Ми вже інтегровані в європейський ринок матеріалів, тому зміни, які сьогодні обговорюються в Брюсселі, через певний час впливатимуть і на українських виробників склопакетів та вікон.

Схоже, що найближчими роками боротьба за енергоефективність перейде на новий рівень. Якщо раніше головною темою були теплотехнічні характеристики готового вікна, то тепер дедалі більшого значення набуватиме і те, наскільки екологічно було виготовлене саме скло, з якого це вікно зроблено.

Автор: Олег Кесслер