П’ять європейських галузевих організацій закликали Єврокомісію створити правові умови для використання перевірених програмних інструментів під час оцінювання характеристик будівельної продукції. Ініціатива стосується виробників вікон, дверей, алюмінієвих конструкцій і скла. Водночас Україна, яка лише переходить до повного впровадження попередньої європейської нормативної моделі, вже готується адаптувати законодавство до нового регламенту ЄС.
Чому європейські виробники порушили це питання
15–16 жовтня 2026 року п’ять європейських організацій виступили зі спільною позицією щодо застосування нового Регламенту ЄС 2024/3110 про будівельну продукцію (Construction Products Regulation, CPR).
До ініціативи долучилися European Aluminium, EuroWindoor, EPPA, Glass for Europe та Small Business Standards (SBS).
Їхнє звернення стосується проблеми, з якою стикаються виробники продукції, що виготовляється за індивідуальними замовленнями. Вікна, двері та скло часто мають різні розміри, конфігурації й технічні параметри. Відповідно, характеристики готового виробу можуть залежати від конкретного поєднання компонентів і конструктивних рішень.
Якщо для підтвердження характеристик кожного варіанта доведеться проводити численні фізичні випробування або використовувати надмірно консервативні значення, це збільшить витрати виробників і навантаження на органи оцінювання відповідності.
Особливо відчутною проблема може бути для малих і середніх підприємств, які не мають ресурсів великих промислових компаній.
Європейські організації пропонують розв’язати її за допомогою перевірених програмних інструментів, які дають змогу розраховувати характеристики продукції на підставі підтверджених даних і методик.
Важливо: йдеться не про відмову від контролю якості, а про спробу зробити процедури оцінювання точнішими, ефективнішими та економічно обґрунтованими.
AVS 3: що це за система і чому вона викликала дискусію
У центрі пропозиції — пункт 5 додатка IX Регламенту ЄС 2024/3110, який стосується системи оцінки та перевірки характеристик будівельної продукції AVS 3.
Для виробника вікон ця абревіатура може здаватися суто юридичним терміном. Насправді за нею стоїть практичне питання: хто, як і на підставі яких даних підтверджує характеристики виробу, які зазначаються в технічній документації.
У системі AVS 3 визначення характеристик продукції може спиратися на випробування, розрахунки та інші передбачені технічними правилами методи. Відповідні процедури передбачають участь нотифікованого органу — установи, уповноваженої виконувати визначені законодавством завдання з оцінювання продукції.
Проблема виникає тоді, коли виробник має не одну стандартну конструкцію, а сотні або тисячі можливих комбінацій.
Наприклад, у межах однієї профільної системи можуть змінюватися розміри вікна, тип склопакета, армування, конфігурація стулок та інші параметри. Для різних виробів можуть бути потрібні різні розрахунки й підтвердження характеристик.
Фізичне випробування кожної комбінації було б надто дорогим і часто недоцільним. Проте використання розрахунків також потребує зрозумілих правил: які дані можна брати за основу, як перевіряється програмне забезпечення та хто відповідає за достовірність результату.
Саме цей нормативний аспект і намагаються врегулювати галузеві організації.
Що саме пропонують змінити
Європейські організації закликають Єврокомісію внести зміни до пункту 5 додатка IX CPR за допомогою делегованого акта, передбаченого статтею 10(4) регламенту.
Що це означає простими словами?
Делегований акт — це передбачений законодавством ЄС механізм, який дозволяє Єврокомісії доповнювати або змінювати визначені несуттєві елементи законодавчого акта в межах повноважень, наданих Європейським парламентом і Радою ЄС. Це не новий регламент замість CPR, а юридичний інструмент для внесення конкретних змін у межах установленої процедури.
У цьому випадку йдеться про створення правової основи для застосування перевірених програмних інструментів під час оцінювання відповідних характеристик продукції.
Запропонований підхід передбачає розподіл відповідальності між учасниками процесу:
- Нотифікований орган перевіряє відповідні вихідні параметри та програмне забезпечення.
- Виробник застосовує перевірений інструмент у межах виробничого контролю на підприємстві.
- Результати розрахунків можуть використовуватися для оцінювання відповідних характеристик там, де це передбачено технічними правилами та вимогами до стандартизації.
Отже, програмне забезпечення не просто видаватиме виробнику бажане значення. Його методика та вихідні дані мають пройти відповідну перевірку, а сам результат повинен використовуватися в межах установлених вимог.
Для галузі це потенційно означає можливість оцінювати більше варіантів продукції без необхідності проводити окреме фізичне випробування кожної конфігурації. Водночас це не скасовує випробувань там, де вони необхідні, та не звільняє виробника від відповідальності за характеристики продукції.
Важливо також розуміти: асоціації звернулися із пропозицією до Єврокомісії. Станом на 16 жовтня 2026 року це не є вже ухваленим дозволом на заміну випробувань програмними розрахунками.
Регламент 2024/3110 замінив Регламент № 305/2011. Чому це важливо
У цій історії є ще один принциповий момент.
Регламент ЄС № 305/2011 протягом багатьох років визначав гармонізовані правила розміщення будівельної продукції на європейському ринку. Саме з ним пов’язані процедури декларування показників, маркування CE та підтвердження характеристик продукції.
27 листопада 2024 року Європейський парламент і Рада ЄС ухвалили новий Регламент 2024/3110, який передбачає скасування та заміну попереднього документа.
Новий регламент набрав чинності 7 січня 2025 року, а основні положення почали застосовуватися з 8 січня 2026 року.
Проте перехід відбувається поступово. Для частини продукції продовжують діяти перехідні механізми, пов’язані зі старими гармонізованими стандартами та технічними специфікаціями. Окремі положення Регламенту № 305/2011 зберігатимуть чинність до 8 січня 2040 року.
Тобто ЄС не просто замінив один документ іншим і одномоментно скасував усі попередні правила. Нова система поступово впроваджується відповідно до готовності нормативної та технічної бази.
Новий CPR приділяє більше уваги цифровізації інформації про продукцію, екологічним характеристикам, удосконаленню стандартизації та процедур оцінювання. Він також передбачає розвиток цифрових паспортів продукції та обміну технічними даними в цифровому форматі.
Саме в цій новій нормативній системі й виникло питання про те, як юридично правильно використовувати перевірені програмні розрахунки.
Україна: поки впроваджували старі правила, Європа вже перейшла до нових
Для українських виробників ця ситуація особливо показова.
Україна ухвалила Закон «Про надання будівельної продукції на ринку» № 850-IX ще 2 вересня 2020 року. Він заклав основу для наближення національного регулювання до європейської моделі, визначеної Регламентом № 305/2011.
Водночас повноцінне впровадження відповідних правил відбувалося поступово. На початку 2026 року українські органи влади оголосили про перехід до моделі, побудованої на Регламенті № 305/2011.
Але на рівні ЄС цей документ уже замінювався новим Регламентом 2024/3110.
Таким чином, Україна опинилася в ситуації, коли їй необхідно не лише впроваджувати раніше заплановані європейські вимоги, а й готуватися до наступного етапу гармонізації законодавства.
Це вже не припущення. У 2026 році Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України повідомляло про підготовку до впровадження нових європейських правил. Питання імплементації Регламенту 2024/3110 також розглядала робоча група профільного комітету Верховної Ради.
Водночас є важливе юридичне уточнення: регламенти ЄС не стають автоматично чинними в Україні лише тому, що набрали чинності в Європейському Союзі. Для адаптації української системи потрібні відповідні законодавчі та нормативні зміни.
Тому українським виробникам не варто сприймати заміну Регламенту № 305/2011 як автоматичне скасування чинних національних вимог. Але й орієнтуватися лише на попередню європейську модель, ігноруючи вже ухвалені зміни в ЄС, було б недалекоглядно.
Для компаній, які експортують вікна, двері, склопакети або профільні системи до Європи, важливо стежити за тим, як змінюватимуться вимоги до підтвердження характеристик, технічної документації та цифрових даних.
Що це означає для українського віконного ринку
На перший погляд, дискусія про програмне забезпечення та європейські нормативні акти може здаватися далекою від повсякденної роботи виробника вікон. Насправді вона стосується кількох практичних питань.
По-перше, витрати на підтвердження характеристик. Якщо європейські правила дозволять використовувати перевірені програмні розрахунки у відповідних випадках, виробники зможуть потенційно зменшити кількість повторних випробувань і витрати на оцінювання різних конфігурацій продукції.
По-друге, конкурентоспроможність малого та середнього бізнесу. Доступніші процедури підтвердження характеристик можуть знизити бар’єри для виробників, які працюють з індивідуальними замовленнями та не мають великих бюджетів на випробування й технічну документацію.
По-третє, експорт до ЄС. Українським компаніям важливо розуміти не лише поточні вимоги до продукції, а й напрямок розвитку європейської системи регулювання. Це допоможе планувати інвестиції в технічну документацію, цифрові процеси та підтвердження характеристик.
По-четверте, адаптація українського законодавства. Якщо національна система має бути гармонізована з європейською, важливо враховувати не тільки Регламент № 305/2011, а й зміни, уже закріплені в Регламенті 2024/3110. При цьому конкретні українські вимоги визначатимуться національними нормативними актами.
Висновок
Спільна ініціатива п’яти європейських організацій показує, що навіть після ухвалення нового регламенту правила його практичного застосування продовжують уточнюватися.
Виробники прагнуть отримати можливість використовувати сучасні цифрові інструменти для оцінювання характеристик продукції, але за умови належної перевірки програмного забезпечення та вихідних даних.
Для України ця історія має подвійне значення. З одного боку, це можливість заздалегідь зрозуміти, у якому напрямку розвиватимуться європейські вимоги. З іншого — нагадування, що гармонізація законодавства не завершується ухваленням одного закону чи технічного регламенту.
Європейські правила змінюються, і українським виробникам важливо не просто наздоганяти ці зміни, а розуміти їх до того, як вони перетворяться на нові вимоги до продукції та бізнес-процесів.
За матеріалами Glass for Europe, Small Business Standards, EUR-Lex та офіційних повідомлень органів влади України.
Автор публікації Олег Кесслер.