З 20 по 23 жовтня в Дюссельдорфі відбулася glasstec 2026 — одна з головних міжнародних виставок скляної промисловості. Понад 1170 компаній із 48 країн представили обладнання, матеріали, технології та нові продукти. Головні тенденції цьогорічної виставки — комплексна автоматизація виробництва, цифровізація, енергоефективність, розвиток скла з покриттям і пошук нових можливостей повторного використання матеріалів.

Дюссельдорф знову об'єднав світову скляну промисловість

glasstec 2026 вкотре підтвердила статус одного з найважливіших міжнародних майданчиків для скляної промисловості. Протягом чотирьох виставкових днів у Дюссельдорфі зустрілися виробники скла, постачальники обладнання, розробники технологій, переробники, представники архітектурної та будівельної галузей.

За офіційними підсумками Messe Düsseldorf, у виставці взяли участь понад 1170 експонентів із 48 країн. Відвідувачі прибули зі 126 країн світу, причому 75% із них представляли іноземні ринки. Майже кожен четвертий відвідувач приїхав із-за меж Європи.

Важливою характеристикою аудиторії став її професійний рівень: 75% відвідувачів представляли вищу або середню управлінську ланку. Це свідчить про те, що glasstec залишається не лише демонстраційним майданчиком, а й місцем ухвалення інвестиційних рішень, пошуку партнерів та обговорення майбутніх проєктів.

Організатори визначили три ключові напрями виставки: штучний інтелект і цифрові технології, декарбонізація та циркулярна економіка. Саме навколо цих тем формувалася значна частина експозицій і професійних дискусій.

Від окремих верстатів до автоматизованого виробництва

Одна з найбільш помітних тенденцій glasstec 2026 — подальший перехід від автоматизації окремих виробничих операцій до комплексного управління технологічними процесами.

Виробники обладнання дедалі частіше пропонують не просто окремі верстати, а інтегровані рішення, які об'єднують різання, обробку, загартування, ламінування, складання склопакетів, логістику та контроль якості.

Особливо показовою стала експозиція австрійської компанії LiSEC, яка цього року відзначає 65-річчя. Виробник представив рішення для різних етапів обробки скла, приділивши увагу лазерним технологіям, виробництву склопакетів, термопластичним дистанційним рамкам, внутрішньозаводській логістиці та програмному забезпеченню.

Серед цікавих напрямів — автоматизація переміщення та сортування скла, оптимізація використання виробничих площ і цифрове об'єднання обладнання. Такий підхід особливо актуальний для підприємств, які прагнуть збільшувати продуктивність без пропорційного зростання кількості персоналу.

Свої рішення продемонструвала й німецька HEGLA. Серед представлених технологій — Galactic TG для різання надтонкого скла, зокрема для використання у трикамерних склопакетах, та ProLam Neo LSR для автоматизованого різання багатошарового безпечного скла.

Інший приклад — італійська Forel, яка представила нову високошвидкісну автоматизовану лінію виробництва склопакетів із термопластичними дистанційними рамками. За даними виробника, інтеграція основних виробничих операцій дозволяє збільшити швидкість обробки приблизно на 30%. Лінія об'єднує нанесення рамки, складання, пресування з газонаповненням та роботизовану герметизацію.

Це важливий сигнал для ринку: технологія термопластичних дистанційних рамок продовжує розвиватися, а виробники обладнання працюють над тим, щоб зробити її придатною для високопродуктивного промислового виробництва.

Glaston: автоматизація стає практичним інструментом підвищення продуктивності

Фінська Glaston фактично побудувала свою виставкову концепцію навколо гасла GLASS. AUTOMATED.

Однією з головних новинок стало п'яте покоління технології TPS PRO для виробництва склопакетів із термопластичними дистанційними рамками. За заявою компанії, нова система завдяки вдосконаленню насосного обладнання та конструкції подачі матеріалу забезпечує безперервнішу роботу й збільшення продуктивності до 35%.

Система підтримує виготовлення дво-, три- та чотирикамерних склопакетів, а також складніших багатошарових конструкцій. Додатково Glaston продемонструвала автоматизоване встановлення декоративних шпросів за допомогою роботизованого комплексу.

Не менш показовою стала демонстрація можливостей обладнання для ламінування. На виставці показали куленепробивне багатошарове скло розміром 2500 × 2000 мм і товщиною 90 мм, виготовлене за один виробничий цикл на печі Glaston ProL.

Компанія також навела приклад модернізації виробництва німецького підприємства Flachglas Wernberg. За інформацією виробника, після оновлення обладнання витрати на нагрівання скоротилися на 80%, а середнє енергоспоживання становить близько 0,02 кВт·год на кілограм скла. Це результат конкретного виробництва, але він добре демонструє потенціал модернізації.

Окремо Glaston представила серію Select — рішення для підприємств, яким потрібне функціональне обладнання для загартування та виробництва склопакетів із раціональним співвідношенням можливостей та інвестицій.

Виробники скла: енергоефективність і функціональність залишаються пріоритетами

На виставці значну увагу приділили не тільки обладнанню, а й новим можливостям самого скла. Йдеться про сонцезахисні та енергозберігаючі покриття, скло зі зниженим вуглецевим слідом, спеціальні рішення для фасадів і продукти з додатковими функціями.

Şişecam представила портфель високотехнологічного архітектурного скла, орієнтованого на вимоги енергоефективності та сталого розвитку. Для компанії цей напрям має стратегічне значення: виробник інвестує в розширення потужностей із нанесення покриттів, зокрема на підприємствах у Туреччині, Болгарії та Італії.

Для українського ринку це особливо цікаво, оскільки Şişecam залишається одним із важливих постачальників базового та спеціального скла. Розвиток виробництва скла з покриттям може впливати на доступність таких продуктів і конкуренцію в цьому сегменті.

Saint-Gobain продемонструвала комплексний підхід до формування сучасної оболонки будівлі. В експозиції були представлені сонцезахисні продукти COOL-LITE, теплоізоляційне скло ECLAZ, низьковуглецеве ORAÉ, а також вакуумні теплоізоляційні рішення INSIO.

Окрему увагу привертає Swisspacer Ultimate | Nyxé — дистанційна рамка з повністю чорним виконанням, що поєднує естетичні характеристики з 33% вмістом вторинної сировини.

Цікаво, що Saint-Gobain об'єднала в одній експозиції рішення кількох своїх підрозділів: від скла та дистанційних рамок до систем сонцезахисту, скляних огорож, фурнітури й цифрових інструментів. Такий підхід демонструє прагнення виробників пропонувати не окремий матеріал, а комплексне рішення для будівлі.

Guardian Glass зробила акцент на поєднанні функціональності скла та цифрових інструментів. Серед представлених рішень — сонцезахисні продукти SunGuard, низьковуглецеве скло Guardian NEXA, серія Bird1st для захисту птахів, а також Guardian BPC — тимчасове захисне покриття, покликане зменшувати втрати під час транспортування та обробки скла з покриттям.

На стенді також демонстрували CLARIA — AI-помічника для роботи з інформацією про продукцію та підбору рішень. Це ще один приклад того, як цифровізація поступово охоплює не тільки виробництво, а й взаємодію виробника з клієнтами.

Нові можливості для ламінованого скла та внутрішнього сонцезахисту

Окремий напрям виставки — розвиток матеріалів і технологій для ламінованого скла, склопакетів та інтегрованих систем сонцезахисту.

Компанія Dow представила DOWSIL Power Edge — інтегровану систему краю склопакета, яка поєднує реактивну термопластичну дистанційну рамку з високотехнологічними силіконовими герметиками. Ідея полягає в тому, щоб розглядати край склопакета як єдину технологічну систему, а не як набір незалежних компонентів.

Ще один напрям Dow — Power Bond 9000, нова концепція конструкційного силіконового склеювання, а також технології демонтажу, повторного використання та повторного склеювання фасадних елементів під час реконструкції будівель.

Італійська Pellini показала подальший розвиток системи ScreenLine Wave — надтонкої сонцезахисної плівки, яка встановлюється всередині склопакета. Серед нових варіантів — мікроперфорована версія, що дозволяє регулювати сонцезахисні характеристики, та версія з друкованим малюнком.

Також компанія представила новий зовнішній двигун для систем сонцезахисту та розширення асортименту моторизованих і ручних рішень.

Особливо цікаво, що ScreenLine Wave стала частиною експозиції glass technology live у складі прототипу склопакета з вакуумним склом. Загальна товщина конструкції становила лише 38 мм, а розрахунковий сонячний фактор g-value був близьким до 1%. Це демонстраційний зразок, який показує потенціал поєднання різних технологій в одному склопакеті.

glass technology live: яким може бути скло майбутнього

Окремою подією glasstec 2026 стала експозиція glass technology live, де університети, наукові установи та технологічні компанії представили експериментальні розробки й нові концепції застосування скла.

Ця частина виставки цікава тим, що дозволяє побачити не тільки продукти, які вже готові до серійного виробництва, а й технології, які можуть змінити архітектуру та будівництво в перспективі.

Серед найбільш цікавих напрямів:

  • Повторне використання склопакетів. Дослідження порівнювало вуглецевий слід нового склопакета та відновленої конструкції, виготовленої з повторно використаного скла. Попередні результати показують можливість зменшення енергетичних витрат і викидів CO₂ завдяки відновленню старих скляних елементів.
  • Вакуумні склопакети. Представлені рішення демонструють можливість поєднання високої теплоізоляції з малою товщиною конструкції, а також інтеграції сонцезахисту.
  • Надтонке скло. Дослідження адаптивних фасадних елементів із тонкого ламінованого скла відкривають нові можливості для архітектурних конструкцій.
  • Захист птахів. Технологія Birdfriend використовує лазерну функціоналізацію поверхні скла для створення практично невидимих для людини структур, які допомагають зменшувати ризик зіткнення птахів зі склінням.
  • BIPV — інтеграція сонячних елементів у будівельні конструкції. Представлені скло-скляні фотомодулі, які можна адаптувати за формою, кольором та поверхнею до архітектурного проєкту.
  • Альтернативні способи виробництва скла. Glass Futures продемонструвала результати випробувань альтернативних видів палива, електричного підігріву та водневих технологій на пілотній лінії продуктивністю 30 тонн скла на добу.

Окремо варто відзначити розробки литого скла, скляних конструкцій із повторно використаних матеріалів та адитивного виробництва. Вони поки не є масовими рішеннями для віконної промисловості, але показують, наскільки ширшими стають можливості застосування скла в сучасній архітектурі.

Що означають результати glasstec 2026 для українського ринку?

Для української скляної промисловості та виробників склопакетів цьогорічна виставка має цілком практичне значення.

Передусім вона показує, що конкурентоспроможність підприємства дедалі більше залежить не лише від вартості обладнання чи ціни квадратного метра скла. Важливими стають продуктивність, точність, стабільність якості, енергоефективність і здатність швидко переходити на виготовлення складніших конструкцій.

Українські підприємства працюють в умовах дефіциту персоналу, високих енергетичних витрат, воєнних ризиків та нестабільної логістики. Тому комплексна автоматизація може стати не просто засобом підвищення ефективності, а одним із факторів збереження конкурентоспроможності.

Водночас не всі технології, представлені в Дюссельдорфі, однаково актуальні для кожного підприємства. Наприклад, високопродуктивні автоматизовані лінії мають сенс за відповідних обсягів виробництва та стабільного завантаження. Для невеликих виробників важливішими можуть бути модернізація окремих операцій, зменшення відходів, контроль якості та оптимізація використання енергії.

Ще один важливий напрям — розвиток продукції з вищою доданою вартістю. Скло з функціональними покриттями, складні багатошарові конструкції, вакуумні склопакети, інтегровані системи сонцезахисту та спеціальні архітектурні рішення поступово розширюють можливості ринку.

Для українських виробників це також питання експорту. Європейські замовники дедалі більше уваги приділяють не тільки ціні, а й енергоефективності, екологічним характеристикам, стабільності якості та простежуваності виробництва. Тому інвестиції в сучасні технології можуть стати важливою передумовою для виходу на нові ринки.

Замість висновку

glasstec 2026 не продемонструвала одну універсальну технологію, яка завтра змінить усю скляну промисловість. Натомість виставка показала сукупність процесів, які поступово формують нову модель виробництва скла.

Автоматизація переходить на рівень цілих виробничих ліній і підприємств. Штучний інтелект стає інструментом планування та управління. Енергоефективність охоплює як саме скло, так і процеси його виробництва. Повторне використання матеріалів і скорочення вуглецевого сліду поступово перетворюються з екологічної теми на фактор конкурентоспроможності.

Для української галузі головний висновок полягає в тому, що технологічний розрив між сучасними європейськими виробництвами та підприємствами, які відкладають модернізацію, може збільшуватися. І питання вже не тільки в тому, яке обладнання придбати, а в тому, наскільки ефективно підприємство здатне організувати весь виробничий процес.

glasstec 2026 ще раз показала: майбутнє скляної промисловості визначатиметься не лише тим, яке скло виробляють, а й тим, наскільки розумно, економно та технологічно його виготовляють.

Автор публікації  Олег Кесслер