В умовах динамічних змін на європейському ринку польські підприємці повинні зустрітися з новими конкурентними викликами. Туреччина та Україна з різними економічними моделями активно виходять на ринок. Які загрози та можливості несе ця конкуренція? Чи готові польські компанії до майбутніх змін, чи, можливо, їм потрібні нові стратегії, щоб зберегти лідируючі позиції?

 

Польська економіка, зумовлена ​​обставинами, характеризується чіткою проекспортною орієнтацією. Це пов’язано з обмеженим потенціалом внутрішнього ринку порівняно з виробничими можливостями. Це особливо помітно в таких галузях, як автомобілебудування, виробництво товарів повсякденного попиту, виробництво меблів і столярних виробів. Ця ситуація вимагає стратегічного осмислення сценаріїв розвитку.

Одним із найпоширеніших питань є потенційна загроза з боку конкурентів турецького та українського походження.

  • Чи є у польських підприємців підстави боятися?
  • Чи питання т. зв чесна конкуренція, особливо щодо українських суб’єктів господарювання, чи є це реальною загрозою та викликом оптимізаційній діяльності чи це лише прояв націоналістичних настроїв та спроба створити протекціоністські бар’єри?

У глобалізованому світі конкурентна боротьба в усіх сферах приймає форму жорсткої конкуренції, обмеженої лише правовими нормами. Отже, яке справжнє рішення? Чи справді європейський ринок, який відіграє ключову роль у стані польських компаній у багатьох секторах, стане ареною боротьби не лише за першість чи гегемонію, але навіть за виживання?

Стратегічне значення європейського ринку для Польщі, Туреччини та України безсумнівне, тому конкуренція між цими країнами зростатиме.

Дані говорять самі за себе

Вартість польського експорту в 2023 році становила 351 млрд євро, що на 1,9% менше порівняно з попереднім роком. Водночас імпорт скоротився на 8,3%. Значна частина польського експорту (75%) йде на ринок Європейського Союзу, з яких аж 60%. припадає на зону євро. Найважливішими торговими партнерами залишаються Німеччина (27,9%), Чехія (6,3%), Франція (6,1%) та Італія (4,6%) .

Європейський ринок: Туреччина та Україна – різні моделі, спільні цілі

Туреччина, країна зі значно більшим демографічним потенціалом, ніж Польща (84,2 млн жителів), досягла товарообігу з Європейським Союзом у 206 млрд доларів (за даними 2023 року), з яких 95,5 млрд доларів експортується. Експорт до ЄС становить 41%. всього турецького експорту. Країна є п'ятим за величиною торговельним партнером ЄС, частка якої становить 4,1%. З 1999 року Туреччина має статус країни-кандидата на вступ до ЄС (переговори про вступ почалися в жовтні 2005 року). Проте з 2018 року переговорний процес зайшов у глухий кут через порушення верховенства права, обмеження громадянських прав і зниження демократичних стандартів у Туреччині. Тим не менш, з 1995 року вона є членом митного союзу з ЄС. Це дозволяє безмитно експортувати більшість товарів, за винятком продукції сільського господарства, вугілля та сталі.

У свою чергу, для України (країни з демографічним потенціалом, подібним до Польщі; перед війною вона мала приблизно 45 мільйонів жителів, але за оцінками, до 2033 року чисельність населення може становити від 26 до 35 мільйонів ) Європейський Союз є найбільший торговий партнер. На цей ринок припадає 56 відсотків. Товарообіг України, який у 2023 році сягнув 61,9 млрд євро. Вартість українського експорту до ЄС становить 22,8 млрд євро і базується переважно на агропродовольчій продукції. Україна є 16-м найбільшим економічним партнером ЄС з часткою торгівлі 1,2%. Торговельні відносини між Україною та ЄС регулюються т. зв поглиблена зона вільної торгівлі (ПВЗВТ), яка діє з 1 січня 2016 року.

Що це означає для Польщі?

Якщо додатково врахувати:

  • Структура економіки обох країн;
  • Геополітичні детермінанти, як-от наслідки війни в Україні (тут варто зазначити, що бенефіціаром цієї війни є турецька логістика, яка взяла на себе потік вантажів із Росії та Середньої Азії, що раніше переправлялися через Білорусь. У 2023 р. Турецька логістична галузь отримала дохід у розмірі 20 мільярдів доларів США, що становить 20% від загального обсягу експорту послуг країни, як очікується, збільшиться до 25 мільярдів доларів США 6 ;
  • Розвиток суспільно-політичної ситуації в Європі та світі;
  • Важливість Європейського Союзу та його потенціал у порівнянні з Польщею, Туреччиною та Україною (окрім дискусії про обґрунтованість європейських прагнень Туреччини та України та часову перспективу їх реалізації) 7 ;
  • Наслідки монетарної політики (суттєво ослаблена турецька валюта тепер явно підтримує експорт);
  • Ринкова позиція цих економік у вибраних секторах (наприклад, Україна: агропродовольчий сектор; Туреччина: провідний виробник сталі у світі),

ускладнюється картина економічної та геополітичної конкуренції. Тому це вимагає поглибленого аналізу в контексті майбутніх викликів для польських підприємств.

Стратегічне значення європейського ринку для Польщі, Туреччини та України безсумнівне. Конкуренція між цими країнами зросте, що змусить польських підприємців переглянути свої дії. Хоча позиція польських компаній на деяких ринках, наприклад Німеччини у секторі столярних виробів, є приводом для гордості, це не може бути приводом спочивати на лаврах. Необхідна подальша оптимізація витрат, збільшення інновацій та підвищення ефективності.

Польські підприємці не знаходяться в невигідному становищі в цій конкуренції, принаймні завдяки своїй репутації, славі та вигідному логістичному розташуванню. Проте ефективна конкуренція потребує продуманих, довгострокових дій, заснованих на стратегії та системному підході, а не на спробах побудови націоналістичних чи протекціоністських бар’єрів. Ключем до успіху є гнучкість, інновації та здатність адаптуватися до мінливих умов ринку, як у Польщі, так і за кордоном.

Як уникнути пасток протекціонізму?

Також варто пам’ятати уроки історії, особливо обставини нашого вступу до Європейського Союзу. Саме тоді з’явилася постать «польського сантехніка» та аргументи щодо експорту робочих місць до Польщі через зниження вартості робочої сили. Тоді ми були затятими захисниками та поборниками економічної свободи, посилаючись на священні закони вільної конкуренції, наприклад, у сфері логістики. Водночас ми очікували справедливості за трагічні вироки історії, винесені без нашої участі. Сьогодні варто подивитися на Україну з подібного ракурсу.

Необхідно також зламати стереотипи та визнати, що український капітал уже присутній у Польщі, створюючи основи для своєї майбутньої присутності в Європейському Союзі. Ця співпраця може принести ефект синергії та створити нову додану вартість.

Автор: д-р Збігнєв Мендель

Переклад: "Віконний консалтинг"