Виробникам столярних виробів слід підготуватися до нових вимог до упаковки. З 12 серпня 2026 року набуде чинності регламент ЄС PPWR, який змінить підхід до проектування, маркування та документування упаковки, що вводиться на ринок ЄС.

 

Це Регламент щодо упаковки та відходів упаковки (PPWR ) від 22 січня 2025 року. Регламент застосовуватиметься безпосередньо в усіх державах-членах Європейського Союзу.

Нові вимоги стосуються, перш за все, суб'єктів господарювання, які впроваджують на ринок упаковану продукцію, а також імпортерів, які вперше роблять упаковану продукцію доступною на ринку ЄС. На практиці це означає, що PPWR також актуальний для столярної промисловості, зокрема для компаній, які продають продукцію в індивідуальній, транспортній або масовій упаковці. Це стосується, наприклад, виробників дверей та мансардних вікон, а також інших продуктів, що потребують захисту під час транспортування та розповсюдження.

Нові вимоги спрямовані на зменшення кількості відходів. Тому виробникам доведеться приділяти більше уваги дизайну упаковки, матеріалам, з яких вона виготовлена, та тому, чи придатна вона для переробки. Упаковка має бути якомога легшою (легшою за поточну упаковку), легкою для переробки та, по можливості, багаторазовою. Вміст перероблених матеріалів також буде важливим фактором. Мета полягає в тому, щоб зменшити використання непотрібної або великогабаритної упаковки.

Нові правила також означають, що компанії повинні почати розглядати упаковку як регульований об'єкт, оскільки вони повинні будуть, серед іншого, проводити процедуру оцінки відповідності та готувати декларацію про відповідність вимогам ЄС, а також зберігати технічну документацію.

До 12 серпня компанії повинні були завершити аналіз, щоб оцінити, чи відповідає їхня упаковка новим вимогам, чи підготовлена ​​конструкторська документація, а також призначити особу для виконання завдань, пов'язаних з новими правилами. 

Для виробників світлопрозорих конструкцій це означає, що упаковка перестає бути другорядним елементом логістики та стає частиною загальної стратегії сталого розвитку, відповідності вимогам ЄС та конкурентоспроможності на європейському ринку.

Для довідки: 

Для виробництва упаковки використовується велика кількість первинної сировини. У ЄС виробляється все більша кількість упаковки, тоді як рівень повторного використання, збору та переробки залишається низьким. Це є суттєвою перешкодою для досягнення низьковуглецевої, циркулярної та стійкої економіки.

Регламент 2025/40 щодо упаковки та відходів упаковки (PPWR) набув чинності 11 лютого 2025 року та загалом застосовуватиметься з 12 серпня 2026 року . Регламент: 

  • охоплює всю упаковку та відходи упаковки незалежно від матеріалу чи походження
  • встановлює вимоги до виробництва, складу та можливості повторного використання або відновлення всієї упаковки, що розміщується на ринку ЄС
  • включає заходи щодо управління відходами упаковки та їх запобігання

Ключові вимоги PPWR

Однією з головних цілей PPWR є забезпечення високого рівня переробки пакувальних матеріалів. Регламент вводить комплексні вимоги, що стосуються як здатності упаковки до переробки, так і використання в ній перероблених матеріалів.  

По-перше, до 2030 року все пакування, за деякими винятками, має бути «розроблене для переробки» (Designed for Recycling, DfR). Для оцінки цієї здатності буде впроваджено систему градації (A, B, C). Клас C відповідатиме мінімальному рівню перероблюваності (≥70%), а упаковка, що не відповідатиме навіть цим критеріям, не буде дозволена на ринку. Крім того, з 2038 року пакування, що належить до найнижчого класу перероблюваності (клас C), буде повністю заборонене. Ця прогресивна заборона створює чіткі стимули для розробки пакування з максимальною часткою перероблюваних компонентів.  

По-друге, PPWR встановлює обов'язкові, юридично закріплені цілі щодо використання вторинної сировини, отриманої після споживання (Post-Consumer Recycled, PCR). Ці вимоги є особливо амбітними для пластикової упаковки та зростають у два етапи: до 2030 та 2040 років. Наприклад, до 2030 року одноразові ПЕТ-пляшки повинні містити щонайменше 30% вторинної сировини, а вся інша пластикова упаковка — 35%. Ці показники зростуть до 65% до 2040 року. Для інших матеріалів мінімальні вимоги також діятимуть з 2030 року: 50% для скла, 70% для паперу та картону, 25% для металу.  

Це не просто нормативні вимоги. Регламент створює фінансовий механізм для їх досягнення. Він запроваджує нову систему розширеної відповідальності виробника (EPR), в рамках якої компанії, що розміщують пакування на ринку, несуть фінансову відповідальність за його утилізацію. Завдяки так званим «екомодульованим внескам» (eco-modulated fees), компанії, які використовують легко перероблювані матеріали або ті, що містять високий відсоток вторинної сировини, платитимуть менші збори. Таким чином, інвестиції у стійкі матеріали стають не лише регуляторним зобов'язанням, а й довгостроковою фінансовою вигодою. Компанії, що ігноруватимуть ці зміни, зіткнуться з постійним зростанням витрат через вищі внески.  

Окрім переробки, PPWR також стимулює багаторазове використання пакування для запобігання утворенню відходів. Встановлено конкретні, прогресивні цілі для різних категорій пакування. Наприклад, для транспортної упаковки, що використовується між підприємствами, встановлено цілі в 40% до 2030 року і 70% до 2040 року. Для упаковки напоїв цілі становлять 10% до 2030 року і 40% до 2040 року.  

Для сектору громадського харчування (HoReCa) та роздрібної торгівлі PPWR вводить вимогу дозволяти споживачам приносити власні контейнери для напоїв і готової їжі без додаткової плати. Це не просто вимога, це крок до створення нових бізнес-моделей. Зі зростанням популярності багаторазової упаковки, з'являється попит на нові технологічні рішення, зокрема на етикетки та клеї, що можна легко видалити в процесі миття. Це створює нові ринкові ніші для постачальників спеціалізованих матеріалів, які полегшують ці процеси, забезпечуючи швидке та ефективне повторне використання контейнерів.  

Крім того, Регламент жорстко регулює мінімізацію пакування. Він вимагає, щоб вага та об’єм пакування були зменшені до мінімально необхідного для забезпечення його функціональності. Зокрема, для групового пакування, транспортного пакування та упаковки для електронної комерції співвідношення порожнього простору не може перевищувати 50%. Це обмежує використання надлишкового пакування, яке слугує виключно маркетинговим цілям, що сприяє значному скороченню матеріальних відходів на ранніх етапах виробництва.  

PPWR вводить нові правила щодо безпеки матеріалів, що використовуються в пакуванні. Він мінімізує вміст важких металів та інших шкідливих сполук, а також прямо забороняє використання пер- та поліфторованих алкільних речовин (PFAS) в пакуванні, що контактує з харчовими продуктами. Для виробників це означає необхідність ретельного аудиту своїх ланцюгів поставок, щоб виключити джерела забруднення та перейти на безпечніші альтернативи.  

Ще однією ключовою зміною є введення стандартизованого маркування. З 12 серпня 2028 року все пакування на ринку ЄС повинно мати чіткі, гармонізовані піктограми, що вказують його матеріальний склад. Ці символи замінять традиційні трикутні коди, роблячи інформацію більш доступною для споживачів. Крім того, багаторазова упаковка з 12 лютого 2029 року має бути маркована спеціальним знаком, що вказує на її придатність до повторного використання, а також містити QR-код, який надає додаткові інструкції про систему повернення та інші деталі.  

Це нововведення прямо забороняє «грінвошинг» - використання оманливих екологічних заяв. У поєднанні з обов'язковими піктограмами та QR-кодами, Регламент змушує бренди бути прозорими. Це змінює підхід до комунікації з клієнтом: від загальних маркетингових заяв до надання точної, перевіреної інформації. Для поліграфічних підприємств це вимагає перегляду дизайну пакування та, що важливо, інтеграції нових технологій, таких як цифровий друк, що ідеально підходить для швидкої зміни макетів та друку унікальних QR-кодів.