27 травня відбулася конференція «Економічна безпека ЄС», основною темою якої був захист економіки Євросоюзу від конкуренції з боку країн за межами ЄС. Представники об'єднань виробників у будівельній галузі залишили захід розчарованими — їхні вимоги не були враховані в новому законі про публічні закупівлі.
У вівторок, 27 травня 2025 року відбулася конференція «Економічна безпека ЄС», організована Союзом роботодавців-виробників будівельних матеріалів. Захід був присвячений темі захисту економічної безпеки Європейського Союзу та діям, які визначатимуть його майбутнє.
Конференцію було поділено на чотири панелі. У першій виступили Петер Сандлер з Європейської комісії та Ігнацій Нємчицький з Канцелярії прем'єр-міністра. Вони говорили про подальшу реалізацію політики зеленої трансформації, акцентуючи на необхідності впровадження інструментів, що захищатимуть європейську промисловість. Було підкреслено важливість підвищення конкурентоспроможності та незалежності. Це має стати одним із пріоритетів польського головування у Раді ЄС.
Далі модератор заходу Шимон Фірльонг провів дискусію на тему митної політики ЄС. Обговорювали, зокрема, імпорт продукції з-за меж ЄС і, відповідно, мита. У дискусії взяли участь Катаржина Смик (представниця ЄК у Польщі), Міхал Ярос з Міністерства розвитку та технологій, Пйотр Жак з Митного департаменту, Конрад Мачула з Асоціації виробників руберойду та Кшиштоф Кєрес з Асоціації виробників цементу.
Останні скаржилися на все нижчу конкурентоспроможність європейських виробників будівельних матеріалів, які змушені конкурувати на європейському ринку з компаніями з Китаю, Індії, Туреччини, України та Балкан. Перевага виробників із так званих «третіх країн» полягає у нижчих виробничих витратах. Часто будівельні матеріали, вироблені поза межами ЄС, не відповідають європейським стандартам, але при цьому допускаються до участі в тендерах у всьому Євросоюзі. Крім того, перевагою є нижча вартість праці та енергії.
Виробники вже сьогодні оцінюють витрати на енергію як 30% своїх виробничих витрат, а незабаром має бути запроваджено систему ETS2, яка вступить у дію у 2027 році. Очікується подорожчання енергії та палива, а також додаткові витрати на обчислення вуглецевого сліду. Посадовці заявили про необхідність посилення процесів прийняття рішень, підвищення обізнаності підрядників і організаторів тендерів, а також — про більшу увагу до екологічних матеріалів.
Також піднімалася тема обходу ембарго і митних бар'єрів з боку Російської Федерації, газ якої досі є основним паливом у виробництві багатьох будівельних матеріалів, що продаються на ринку ЄС.
Панелісти усвідомлювали наявність економічної стагнації в Європі, але конкретних рішень, як її подолати, озвучено не було. Звучали лише заклики до активнішого лобіювання, подачі звернень до Європейської комісії, її польських відділів та євродепутатів. Модератор підсумував дискусію фразою: «Криза конкурентоспроможності в Європі».
Певною мірою відповіддю на виклики мала стати наступна панельна дискусія, присвячена новому закону про публічні закупівлі. Виступили заступник голови Управління публічних закупівель Пшемислав Гросфельд, радник GDDKiA Томаш Квєцінський, Войцех Хартунг з юридичної фірми DZP, Анджей Півоварський з Асоціації вапняної промисловості та Бенедикт Кордулла, представник скляної галузі. Було повідомлено про нову редакцію закону, яка дозволить виключати з тендерів підрядників із третіх країн. Також буде підвищено мінімальний фінансовий поріг, з якого необхідно застосовувати положення цього закону, — з 130 тис. до 170 тис. злотих.
Основним закидом до законодавців було ігнорування потреб виробників, які найбільше потерпають від політики Єврокомісії та проблеми конкуренції.
Новий закон має на меті дати змогу підрядникам та інвесторам зосередитися на екологічних аспектах. Але виробники, знаючи реалії ринку, побоюються, що основним критерієм залишиться ціна, тим більше, що вже сьогодні в разі перевірки потрібно обґрунтовувати вибір дорожчої пропозиції. У відповідь на запитання, чи можливо врахувати інтереси виробників у цій редакції закону, Кінга Графа з Конфедерації Левіатан висловила занепокоєння надмірним протекціонізмом та необхідністю зберегти свободу торгівлі, аби не втратити позиції в глобальному ланцюгу доданої вартості.
У заключній панелі під назвою «Green Industrial Deal», яку модерувала Александра Степняк з Velux Polska, учасники обговорювали зелений промисловий курс. Виступили Кінга Графа, Кшиштоф Болеста з Міністерства клімату та довкілля, Магдалена Валлебона з Cerame-Unie та Агата Залевська з BusinessEurope. Мета зеленого промислового курсу — пришвидшити декарбонізацію європейської промисловості. Це має сприяти зниженню цін на енергію, зокрема через можливість зменшення податків на електроенергію та запровадження нових правил щодо плати за її транспортування в країнах ЄС. Також буде популяризовано переробку, як частину циркулярної економіки. Одним із елементів зеленої промислової політики може стати посилення регулювання CBAM — прикордонного податку на викиди CO₂. Це дозволить вирівняти умови для європейських виробників, обкладаючи імпорт товарів з-за меж ЄС додатковим збором, адже ті не підпадають під дію європейських кліматичних норм.
Необхідність реакції визнав і заступник міністра клімату та довкілля Кшиштоф Болеста, який заявив:
«Ми стали свідками зміни парадигми — мусимо до неї пристосуватися, бо небезпечно прикидатися, що нічого не змінилося. Якщо наші конкуренти не дотримуються тих самих правил, ми повинні краще захищати наші підприємства від недобросовісної конкуренції та забезпечити їм доступ до якомога ширшого ринку».
Підсумки конференції були не надто оптимістичними
Економіки Європи перебувають у кризі, а ліками від неї, на думку європейських інституцій, мають стати мита та нові регулювання. Одне зрозуміло — екологія та сталий розвиток залишатимуться одними з головних пріоритетів політики ЄС.