У нас немає «ворога біля воріт». Чому польська промисловість не повинна боятися конкуренції зі Сходу?

 

Хоча європейський ринок столярних виробів базується на стандартах та процедурах, на практиці він іноді регулюється місцевими тлумаченнями нормативних актів. Мацей Жила з Лабораторії будівельних технологій розкриває закулісні дослідження, які він отримує з усієї Європи.

У цій частині інтерв'ю Мацей Жила, менеджер з якості Лабораторії будівельних технологій, розповідає про те, як на практиці функціонує європейський ринок столярних виробів, коментуючи, серед іншого, додаткові технічні вимоги, які деякі країни ЄС висувають до іноземних виробників. Він також розкриває закулісні деталі випробувань зразків з України та інших країн Східної Європи, коментує фактичну якість цієї продукції.

Чи звертаються до лабораторії виробники зі Сходу, наприклад, з України, які хотіли б перевірити свою продукцію?

Так, такі випадки трапляються вже давно. Ми досліджуємо продукцію українських компаній приблизно з 2013 року. Тож це не нове явище; були періоди, коли у нас було кілька таких виробників щороку. Як правило, це були компанії, які продавали свою продукцію на ринки Західної Європи, переважно Німеччини, а не обов'язково в саму Україну.

У нас не було проблем із проведенням таких тестів, і їхні результати були визнані на Заході. Найбільшою перешкодою виявилися митні питання, оскільки влада не завжди розуміла, що продукція надходить виключно для тестування, а не для продажу (продукцію слід розмитнити після перетину кордону Європейського Союзу). Були ситуації, коли автомобіль з кількома вікнами простояв на кордоні два тижні, перш ніж хтось зрозумів, що це не комерційні товари, а зразки для лабораторних досліджень. Зрештою, нам завжди вдавалося вирішити це питання, але це було трудомістко та виснажливо.

Як ці вікна показали себе в тестах?

Ці зразки були непоганими з точки зору технічних параметрів; результати були в межах допустимого. Однак візуально та з точки зору виконання вони однозначно не дотягували до наших стандартів. Було очевидно, що рівень технологічної дисципліни та уваги до деталей був іншим. Це не ті вікна, які б витримали естетичний тест у нашій країні, особливо серед виробників, що працюють на західних ринках.

Більше того, подібні ситуації трапляються не лише зі східними компаніями. Я також бачив продукцію із західних країн, яка не мала б успіху в Польщі, проте отримує визнання на тамтешніх виставках. Іноді вікно може виглядати посередньо, але його експлуатаційні характеристики відмінні, і навпаки. Це показує, що естетика та технічна якість не завжди йдуть рука об руку.

Чи спостерігається останнім часом зростання інтересу до досліджень з боку виробників з-за східного кордону?

Ні, навпаки, можна навіть сказати, що трохи зменшилася. В останні роки до нас зверталося менше компаній зі Сходу, ніж раніше. Буквально кілька років тому у нас навіть були клієнти з Росії, які хотіли протестувати свою продукцію в нашій лабораторії. Випробування проводилися у звичайному режимі; ми не розрізняємо виробників за країною походження; важливе бажання перевірити якість.

Деякі країни, такі як Франція, роками захищають свої ринки за допомогою додаткових технічних вимог та місцевих правил. Як ви оцінюєте такий підхід?

Я не маю жодних сумнівів, що це, перш за все, форма захисту ринку. Якби французи не запровадили додаткових бар'єрів, на їхньому ринку домінували б польські виробники. Вони чудово знають, що не можуть конкурувати з нами ні за якістю, ні за своєчасністю поставок, ні за гнучкістю виробництва.

Повірте, вікна, виготовлені у Франції чи Німеччині, нічим не кращі за ті, що виготовлені в Польщі; навіть навпаки. Польські компанії сучасні, добре організовані та мають великий досвід задоволення потреб західних ринків. Не дивно, що такі країни намагаються захистити себе додатковими вимогами.

То як щодо ідеї спільного європейського ринку та маркування CE, яке мало гарантувати вільний обіг продукції?

Офіційно знак CE мав на меті означати, що продукт відповідає вимогам і може продаватися по всьому ЄС. На практиці місцеві тлумачення правил або додаткові вимоги є все більш поширеними, що подовжує процес виведення продуктів на ринок.

Я не хочу заглиблюватися в теорії змови, але важко позбутися враження, що це просто результат нашого зростання позицій. Польські виробники дедалі успішніше процвітають на Заході, тому природною реакцією є спроба зупинити цей наплив. Я не бачу жодної іншої раціональної причини, чому деякі країни ЄС починають створювати додаткові бар'єри.

Чи повинна Польща тоді застосовувати подібну стратегію та захищати свій ринок від дешевшої конкуренції зі Сходу, наприклад, Румунії чи України?

Але хто ж до нас сьогодні приїжджає продавати вікна? На практиці таких випадків майже не буває. Звичайно, ходять чутки, що румунські та українські виробники можуть спробувати вийти на наш ринок з дешевшою продукцією в майбутньому, але поки що це здебільшого теоретично.

Ми мали можливість оглянути як румунську, так і українську продукцію. І треба сказати прямо – ця якість ще не на рівні польських виробників, особливо тих, хто працює на західних ринках. Це зовсім інший рівень технічної та організаційної підготовки.

 

 

Що, якби в майбутньому східні виробники вивчили цю технологію та отримали перевагу у вартості? Чи могло б це становити реальну загрозу для польських компаній?

 

Цей ризик завжди існує, але я б не вважав його прямою загрозою. Щоб конкурувати з польськими компаніями, потрібне не лише доступне виробництво, а й хороша логістика, мережа збуту, сервіс та довіра клієнтів. На це потрібні роки.

 

Більше того, наші витрати все ще значно нижчі, ніж на Заході, а виробники здатні дуже швидко адаптуватися до змін. Звичайно, якщо Україна зблизиться з Європейським Союзом і відкриє свій ринок, це може вплинути на баланс сил, але це процес, який триватиме багато років.

Я не думаю, що сьогодні у нас «ворог біля воріт». Навпаки, я вірю в наших виробників. Вони неодноразово доводили, що можуть адаптуватися до будь-якої ситуації. Ми навіть з румунами можемо впоратися, якщо потрібно. Зрештою, кому ми повинні довіряти, якщо не своїм?

Коментар «Віконного консалтингу»

Оцінки польських фахівців відображають реальну ситуацію на європейському ринку вікон: конкуренція формується не лише ціною, а насамперед якістю, стабільністю виробництва, сервісом і довірою до бренду. Водночас важливо зазначити, що наведені приклади української продукції базуються переважно на досвіді минулих років.

За останній період українські виробники суттєво інвестували в модернізацію обладнання, контроль якості та адаптацію до європейських норм, що вже дозволяє їм нарощувати присутність на ринках ЄС — як у сегменті контрактного виробництва, так і під власними брендами.

Українська віконна галузь проходить етап швидкої еволюції: зростає технологічна дисципліна, увага до деталей і розуміння вимог західного споживача. У середньостроковій перспективі це означає не загрозу, а посилення конкурентного середовища, де виграють ті виробники, які роблять ставку на якість, енергоефективність і системний розвиток.