На Всесвітній день архітектора — про тренд, який дедалі виразніше звучить у світовій архітектурі: енергоефективність будівлі починається не з кількості технологій, а з правильного проєктування фасаду.

5 жовтня у світі відзначали Всесвітній день архітектора та архітектури. Для України, яка вже сьогодні думає про майбутню відбудову, це не лише професійна дата, а й привід подивитися на те, якою має бути сучасна будівля — комфортною, енергоефективною та водночас раціональною.

Саме про це багато говорили учасники Façade Tectonics World Congress 2026, який відбувся 28 вересня – 2 жовтня у Піттсбурзі. Близько 300 фахівців обговорювали матеріали, проєктування та експлуатаційні характеристики фасадів. Однією з ключових тем стала необхідність шукати баланс між технологічністю та простотою.

Майбутнє фасаду може бути low-tech

Одну з найбільш показових доповідей на конгресі представив Ерік Олсен із Transsolar KlimaEngineering. Її назва звучала провокативно: «Майбутнє — low-tech?»

Ідея полягає не у відмові від технологій. Навпаки — у тому, щоб спочатку правильно використати можливості самого будинку, а вже потім додавати складні інженерні системи.

Фасад виконує набагато більше функцій, ніж просто відокремлює внутрішній простір від вулиці. Він забезпечує захист від сонця та перегріву, природне освітлення, приватність, вид із приміщень, теплоізоляцію, а в сучасних проєктах може також виробляти енергію.

Проблема виникає тоді, коли кожну нову функцію намагаються вирішити окремою технологією.

У результаті будівля стає складнішою, дорожчою в обслуговуванні та залежнішою від інженерних систем.

Сонцезахист замість зайвого кондиціонування

Один із прикладів, наведений на конгресі, — School of Design + Environment у Сінгапурі.

Замість того щоб компенсувати надлишкове сонячне тепло потужною системою охолодження, архітектори використали глибокий звис, ефективний сонцезахист і відкривні вікна.

У результаті будівля отримує достатньо природного освітлення, захищена від надмірного сонячного впливу, а потреба в додатковому охолодженні була значно знижена.

Тобто частину завдання, яке зазвичай доручають інженерному обладнанню, вирішили на рівні архітектури фасаду.

Це важливий сигнал і для віконної індустрії.

Адже енергоефективність світлопрозорої конструкції — це не лише коефіцієнт теплопередачі профілю чи характеристики склопакета. На результат впливають орієнтація будівлі, площа скління, сонячні навантаження, затінення, геометрія фасаду, можливість природної вентиляції та сценарій використання приміщення.

Фасад не можна оптимізувати за одним показником

Ще один цікавий висновок конгресу стосувався проєктування складних фасадів.

На прикладі великого медичного комплексу в Піттсбурзі дослідники протягом двох років моделювали різні варіанти фасаду, враховуючи денне освітлення, сонячне випромінювання, відблиски та тепловий комфорт.

Виявилося, що не можна оптимізувати фасад лише за одним параметром.

Максимальна кількість денного світла, найкращий результат комп'ютерного моделювання чи найнижче теплове навантаження самі по собі ще не означають, що отримане рішення буде найкращим для реальної будівлі.

У підсумку переможцем стає не окремий показник, а комплексне рішення, яке можна побудувати, експлуатувати та забезпечити комфортом людей.

Вікно знову стає частиною архітектури

Для віконної індустрії цей тренд особливо цікавий.

Протягом останніх десятиліть виробники профілів, скла, фурнітури та фасадних систем постійно збільшували кількість характеристик і технологічних можливостей. Це дало ринку величезний вибір — від високоефективного скла до автоматизованих систем керування фасадом.

Але наступний етап розвитку може полягати не в тому, щоб просто додати ще одну технологію.

Важливішим стає питання: чи потрібна вона конкретній будівлі?

Наприклад, фасад із великим склінням, але без грамотного сонцезахисту, може створювати проблеми з перегрівом. Надзвичайно ефективне скло не завжди компенсує помилки орієнтації будівлі. А складна система автоматизації не замінить правильного архітектурного рішення.

Саме тому вікно варто розглядати не як окремий будівельний виріб, а як елемент єдиної системи фасаду.

Ще один напрям — фасад, який виробляє енергію

Водночас світова архітектура зовсім не відмовляється від високих технологій.

На тому ж Façade Tectonics World Congress значну увагу приділили BIPV — інтегрованим у будівлю фотоелектричним системам.

У нових проєктах сонячні елементи інтегрують не лише в дах, а й у фасад, сонцезахисні конструкції та інші частини оболонки будівлі.

Наприклад, у проєкті Bakar Lab for Energy and Materials Каліфорнійського університету в Берклі BIPV планують використовувати у фасаді, даху, технічних екранах та сонцезахисних елементах. При цьому під час вибору технології враховують не тільки вироблення електроенергії, а й прозорість, денне освітлення, тепловий комфорт та зовнішній вигляд. Очікується, що комплекс сонячних рішень забезпечить близько 8–10% енергопотреби будівлі залежно від погодних умов.

Тобто технології залишаються важливими. Але вони дедалі частіше інтегруються в архітектуру, а не додаються до неї постфактум.

Чому це важливо для майбутньої відбудови України

Україна після Перемоги отримає масштабний виклик — не просто відновити зруйновані будівлі, а створити нове покоління житла, громадських і промислових об'єктів.

І тут є шанс не повторювати стару модель, коли енергоефективність намагаються «докупити» вже після проєктування будівлі.

Правильна орієнтація, сонцезахист, природне освітлення, вентиляція, оптимальна площа скління, якісні вікна та фасадні системи мають розглядатися як єдина система ще на етапі проєктування.

Світова архітектурна дискусія показує: майбутнє не обов'язково належить найдорожчим і найскладнішим фасадам.

Можливо, справді найрозумніший фасад — це той, який правильно спроєктували ще до того, як почали додавати до нього технології.

А для української відбудови це може стати не просто архітектурним трендом, а практичною необхідністю.

Автор публікації: Олег Кесслер