Вимоги Glass for Europe що до заборони на імпорт листового скла з третіх країн, які активно практикують обхід санкцій, і, зокрема, з Білорусі.
Імпорт флоат-скла з кодами HS 7005, що походить з Росії, був заборонений з першого раунду економічних санкцій після вторгнення в Україну. Проте європейська скляна галузь є свідками потоку листового скла, найімовірніше російського походження, яке продовжує надходити на європейський ринок або через треті країни, а інколи з підробленими документами про походження.
Цей документ має на меті представити деякі докази цих практик до відома осіб, які приймають рішення в Європейському Союзі. На цьому фоні Glass for Europe конкретно вимагає:
- Посилення митного контролю плоского скла, що імпортується на Єдиний ринок.
- Встановлення більш суворих заходів та санкцій до суб’єктів, які сприяють обходу імпортних заборон.
- Запровадження заборони на імпорт листового скла з третіх країн, які активно практикують обхід, і, зокрема, з Білорусі.
1. Підозріле скло з Білорусі, ввезене в Євросоюз
У той час як імпорт листового скла з Росії в Європейський Союз заборонено, листове скло з Білорусі дозволено легально ввозити в ЄС. У Білорусі є виробник листового скла «Гомельскло», який історично експортує до ЄС невелику частину своєї продукції.
Скляна промисловість ЄС стурбована тим, що заборона на імпорт листового скла з Росії в ЄС обходиться через Білорусь з кількох причин:
- Значне збільшення імпорту флоат-скла з Білорусі до ЄС, що вказує на зростання на 54% у 4 кварталі 2022 року порівняно з 4 кварталом 2021 року. Ці дані свідчать про те, що більше половини виробничих потужностей Білорусі експортується до ЄС.
- Ринковий тиск, який спостерігався в Польщі та країнах Балтії через наявність скла «невизначеного походження», яке продається за цінами, що «поза звичайним / типовим ринковим ціновим діапазоном».
- Фальсифікація документів про походження викликає підозри, що це листове скло походить не з Білорусі (документи фальсифікувати не потрібно), а може походити з Росії.
2. Випадки листового скла шахрайського походження в межах Європейського Союзу
У середині 2022 року повідомлення від Державної митної служби України сповістило Glass for Europe про те, що вони перехопили на польсько-українському кордоні чотири вантажівки підроблених скляних виробів, помилково ідентифікованих як виготовлені згаданим виробником із ЄС. Відвантаження було ідентифіковано як листове скло, що надходить із заводу в Польщі, але походить із Литви, що суперечить регулярним експортним маршрутам, що викликало початкову підозру. Подальші розбіжності, включно з брендингом, варіаціями упаковки, незнайомими номерними системами тегів тощо, підтвердили шахрайський характер продуктів.
Поки запити компанії до українських митних органів щодо цього конкретного випадку тривають, непідтверджена ринкова інформація свідчить про те, що спроби відправити та продати підроблену продукцію з листового скла на українському ринку були успішними.
Хоча в цьому випадку скло було спеціально призначене для України, цей конкретний випадок показує, що:
1. Імпортно-експортна компанія з ЄС торгувала підробленим плоским склом.
2. Оскільки це скло могло бути легально продано в ЄС або в Україну, якби воно не було російського походження, дуже висока ймовірність того, що це скло походить з Росії.
3. Незважаючи на те, що це скло було перехоплено на українському кордоні, воно проходило транзитом через територію ЄС, тобто Польщу та Литву.
3. Збільшення імпорту російського листового скла країнами-сусідами ЄС та ризики перенаправлення
З початку 2023 року спостерігався значний сплеск листового скла російського виробництва, зокрема від компанії «Саратовстройстекло», яке поставляється до чорногорського морського порту Бар.
Ці товари переважно закуповує та розповсюджує сербська компанія. Хоча ці транзакції технічно не обходять санкції ЄС, оскільки продукти не розвантажуються в межах кордонів ЄС, цей торговий потік викликає декілька занепокоєнь:
- Значна різниця в цінах на скло, вироблене в Росії та ЄС, що є результатом нижчих витрат на електроенергію та виробництво в Росії, порушує баланс на ринках балканського регіону та чинить сильний тиск на виробників ЄС.
- У зв’язку з великою кількістю та суттєвими розбіжностями в цінах існує серйозне занепокоєння, що частина цього російського скла може бути реекспортована до сусідніх країн ЄС, де також спостерігається зростання конкуренції.
- Принаймні в одній державі-члені ЄС є докази того, що деяке листове скло з Росії було дозволено ввозити на територію, незважаючи на діючу заборону ЄС.
І Чорногорія, і Сербія зараз ведуть переговори щодо вступу до Європейського Союзу. Робота над прийняттям acquis у розділі 1 про «вільний рух товарів» має дати можливість Європейському Союзу вирішити проблеми щодо торговельних потоків російських товарів.
Вищенаведені докази є досить важливими, враховуючи, що ефективний митний контроль виробів із листового скла не є загальноприйнятою практикою, а доведення точного походження скла є обтяжливим. Це вимагає складних і дорогих мінералогічних досліджень. Тому Glass for Europe закликає:
- Посилення митного контролю плоского скла, що імпортується на Єдиний ринок.
- Встановлення більш суворих заходів та санкцій до суб’єктів, які сприяють обходу імпортних заборон.
- Запровадження заборони на імпорт листового скла з третіх країн, які активно практикують обхід, і, зокрема, з Білорусі через її економічні та геополітичні зв’язки з Росією.
Для довідки: Glass for Europe – це торгова асоціація європейського сектора листового скла. Плоске скло — це матеріал, який використовується в різноманітних кінцевих продуктах, насамперед у вікнах і фасадах для будівель, лобових стеклах і вікнах для автомобілів і транспорту, а також обладнання для сонячної енергії, меблі та техніка. Glass for Europe об’єднує транснаціональні компанії та тисячі малих і середніх підприємств по всій Європі, щоб представляти весь ланцюжок створення вартості будівельного скла. Він складається з виробників листового скла, AGC Glass Europe, Guardian, NSG-Group і Saint-Gobain Glass Industry, і працює у співпраці з національними партнерами, які об'єднують виробників скла по всій Європі.
