Європейська скляна промисловість переходить від експериментів до промислової електрифікації. Нова піч у Іспанії має скоротити споживання природного газу на 80% та викиди CO₂ приблизно наполовину

Європейська скляна промисловість робить черговий крок до декарбонізації. Saint-Gobain та AGC Group оголосили про спільний проєкт зі створення великої гібридної печі з високим рівнем електрифікації для виробництва листового скла.

Нова піч буде встановлена на заводі Saint-Gobain у Авілесі, Іспанія, і замінить існуючу. Будівництво планують розпочати у січні 2027 року, а відновлення виробництва очікується у другій половині 2027-го.

Фото: Saint-Gobain Glass

Проєкт отримав назву FurHy (Furnace Hybrid) і має стати першим у світі промисловим рішенням такого масштабу для високоефективної електрифікації плавлення листового скла. Очікується, що електроенергія забезпечуватиме близько 75% процесу плавлення.

Від газу до електрики: змінюється сама модель виробництва

Виробництво листового скла належить до найбільш енергоємних промислових процесів. Традиційні печі значною мірою використовують природний газ для досягнення надзвичайно високих температур, необхідних для плавлення сировини.

Саме тому декарбонізація скляної промисловості є складним завданням: недостатньо просто замінити одне паливо іншим. Необхідно забезпечити стабільну температуру, якість скломаси, необхідну продуктивність печі та тривалий термін її експлуатації.

FurHy має змінити цей баланс. Близько 75% енергії для процесу плавлення забезпечуватиме електроенергія, а решта енергетичної потреби покриватиметься традиційною тепловою технологією.

При цьому електроенергія для нової печі буде низьковуглецевою. Saint-Gobain забезпечив її постачання через угоди з виробниками відновлюваної енергії в Іспанії.

80 тисяч тонн CO₂ на рік

Очікуваний ефект від проєкту виглядає масштабно.

Після запуску FurHy має забезпечити:

  • скорочення викидів приблизно на 80 тис. тонн CO₂-еквіваленту на рік;
  • зниження прямих викидів приблизно на 50% порівняно з традиційною газовою піччю;
  • економію близько 265 ГВт·год природного газу на рік;
  • скорочення споживання природного газу приблизно на 80%;
  • виробництво листового скла з нижчим вуглецевим слідом.

Для розуміння масштабу: 265 ГВт·год — це вже не просто оптимізація роботи окремого підприємства. Йдеться про принципову зміну енергетичної моделі великого промислового виробництва.

І саме тому FurHy цікавий не лише як екологічний проєкт.

Чому це важливо саме зараз

Європейська скляна промисловість опинилася перед складною дилемою.

З одного боку, виробники повинні скорочувати викиди відповідно до європейської кліматичної політики. З іншого — скло є енергоємним продуктом, а ціна енергії безпосередньо впливає на його конкурентоспроможність.

Тому електрифікація може стати не просто способом зменшення CO₂, а новою технологічною платформою європейського виробництва скла.

Втім, є важливий нюанс: електрифікація не означає автоматично дешевше виробництво. Для печі такого масштабу необхідна потужна електрична інфраструктура, а економічний ефект залежатиме від вартості та стабільності постачання низьковуглецевої електроенергії.

Сам Saint-Gobain уже зазначав, що подальше масштабування гібридної технології вимагатиме значних інвестицій, а пошук економічно оптимального співвідношення електроенергії та газу залишається одним із ключових завдань.

Тобто перед Європою стоїть не просто завдання «перевести скло на електрику». Потрібно зробити так, щоб низьковуглецеве виробництво залишалося економічно конкурентоспроможним.

FurHy починається з VOLTA

Проєкт в Авілесі не виник на порожньому місці.

Saint-Gobain та AGC співпрацюють у сфері електрифікації плавлення скла з 2023 року. Саме тоді було започатковано проєкт VOLTA — пілотну гібридну електричну піч на підприємстві AGC у Баревці, Чехія.

У червні 2026 року Saint-Gobain повідомив, що VOLTA завершила рік безперервної роботи. Під час випробувань було підтверджено стабільність виробництва, контроль температури та якість скла на рівні флоат-скла в різних режимах роботи.

Ще важливіше — пілот показав можливість масштабування технології. За даними Saint-Gobain, у стандартному режимі VOLTA використовувала до 50% електроенергії, а частка склобою була збільшена до 88% проти 40% раніше.

У результаті споживання викопного палива скоротилося на 66%, а викиди CO₂ Scope 1+3 — на 71% у порівнянні з базовим показником, за методологією Innovation Fund.

Таким чином, FurHy — це фактично наступний етап: перехід від пілотної технології до великої промислової печі для листового скла.

Європейське скло входить у нову енергетичну епоху

FurHy варто розглядати і в ширшому контексті.

На початку серпня у Німеччині була представлена дорожня карта Glass 2045, присвячена декарбонізації скляної промисловості. Її ключове питання звучить дуже просто: як енергоємній галузі, яка досі значною мірою залежить від природного газу, стати кліматично нейтральною до 2045 року?

І практично одночасно Saint-Gobain та AGC показують один із можливих технологічних шляхів відповіді на це питання.

Це вже виглядає не як поодинокі експерименти, а як формування нового напряму розвитку галузі:

газ → гібридне плавлення → висока частка електроенергії → низьковуглецеве скло.

При цьому електрифікація — лише один із напрямів декарбонізації. Виробники також збільшують використання склобою, експериментують з альтернативними видами палива, оптимізують процеси та працюють над зменшенням вуглецевого сліду всієї виробничої ланцюжка.

Чи стане «зелене» скло дорожчим?

Це, мабуть, головне питання для ринку.

З технологічної точки зору перехід на електрифіковане плавлення виглядає переконливо. Але для виробника вікон, фасадів або склопакетів важлива не тільки кількість тонн CO₂, яку вдалося уникнути.

Важлива ціна тонни скла.

Якщо європейський виробник використовує дорогу електроенергію, інвестує мільйони євро в нові печі та одночасно працює в умовах жорстких екологічних вимог, його продукція потенційно може залишатися дорожчою за скло з регіонів, де енергія дешевша, а екологічні вимоги менш жорсткі.

Саме тут виникає одна з найбільших інтриг майбутнього європейського скляного ринку.

Декарбонізація повинна не тільки зменшувати викиди — вона має залишити європейському виробнику можливість конкурувати за ціною.

Інакше частина виробництва може просто переміститися в регіони з нижчою собівартістю.

Що це означає для виробників вікон

Для віконної галузі такі зміни матимуть прямий вплив.

По-перше, поступово зростатиме пропозиція скла з меншим вуглецевим слідом. Це особливо важливо для великих будівельних проєктів, де дедалі більшу роль відіграватимуть GWP, EPD та вимоги до вуглецевого сліду будівельних матеріалів.

По-друге, декарбонізація виробництва скла поступово стане частиною конкурентної боротьби між виробниками.

Раніше замовник порівнював насамперед:

ціна → оптична якість → технічні характеристики → термін постачання.

У майбутньому до цього переліку дедалі частіше додаватиметься:

вуглецевий слід продукту.

І це означає, що виробник вікон поступово отримуватиме від постачальника скла не тільки сертифікат відповідності, але й дедалі більше інформації про екологічні характеристики продукту.

Від експерименту — до промислового стандарту?

Саме тут полягає справжнє значення FurHy.

Якщо нова піч в Авілесі підтвердить заявлені характеристики в реальному промисловому виробництві, технологія може стати важливим орієнтиром для наступного покоління печей листового скла.

Saint-Gobain та AGC вже показали на VOLTA, що гібридне плавлення працює в промислових умовах. Тепер вони роблять наступний крок — 75% електрифікації на великій установці для виробництва флоат-скла.

Запуск FurHy запланований на другу половину 2027 року.

І тоді галузь отримає відповідь на головне практичне питання: чи можна масштабувати високу частку електричного плавлення без компромісів щодо якості, стабільності та економіки виробництва?

Якщо відповідь буде позитивною, історія FurHy може стати одним із переломних моментів для європейської скляної промисловості.

Адже мова йде вже не просто про нову піч.

Мова йде про спробу змінити саму енергетичну модель виробництва скла в Європі.

Матеріал підготував СЕО проєкту "Віконний консалтинг" О.Кесслер